«Кішка, яка гуляє сама по собі».
Граціозна й гнучка. Незалежна, але любляча пещення й спілкування. Гарна, чорна як південна ніч, з білою міткоюозіркою попереду на шиї. Із царственим поглядом пронизливих жовтих очей.
Це Матильда, кішка моєї подруги Каті. Катюшка часто буває у від’їзді, і тоді вона залишає мені на піклування свою вихованку. І тоді я приходжу в гості вже не до Каті, а до її кішки. Накладаю в тарілочку їду, залишену їй господаркою. І принесену із собою вкусняшку – шматочки курячого м’яса, частина мого домашнього обіду.
А ще Матильда обожнює морозиво, у цій пристрасті ми з нею рідня))
Буває, що коли Катюшка забігає до мене на вогник на чай, то залишає будинку включеної аську на компе. І тоді мені від Каті приходять дивні повідомлення, що полягають із незрозумілого набору символів. Але ж КотячитТе тут, поруч із мною, хрумтить печивом, запиваючи ароматним зеленим чаєм. А нудьгуюча на самоті Матильда ловить лапкою електричні відблиски на клавіатурі, відправляючи в інтернет зашифровані послання. Прямий самітність у мережі… по-котячі.
14.01.2010
Самітність у мережі» (с) «
Улюбленці наші**
якщо ти виходиш із кімнати,а вони вдвох сядуть перед дверми й чекають.. а над ранок.коли тобі так спатки хочеться,а вони гратися починають і бігають по всьому,що коштує й лежить,роняючи всі підряд..
Але пари місяців тому,гуляючи зі своєї тойчихой у садочке,побачила понуре,ледве живе створення… у мене все перевернулося усередині… усвідомлюючи,що двоє друзів є й туалет одного й дві миски й вічна боротьба за “любов і пещення”,я все-таки не змогла залишити цю доходягу,не сьогодніязавтра, що вмерла б..
забрали з дочей,вона її продезенфицировала й привела в божеський вид небагато й познайомили з домашньою братвою. І,що отут було !!! моя пуделиха їй таку війну обьявила,не перадать словами,а кошак,навпаки прийняв її й став їй МАМОЮ!
От було подиву від нашого відлюдного кота!!!
пройшла пари місяців і наша мала, як ми її називаємо відійшла – повторює все,що робить КРАСИК -він пищить,проя їжі й вона йому вторить,він мрр.і вона,тлько моєї Жете не з ким тепер гратися,лежить у кріслі чекаючи моєї появи з роботи й по-немногу визнає її й Муська(я її так назвала,а дочя – КІШЕЧКА_МЯФА ) поспокойней стає,не так боїться.відіграти початку,дитинства котячого в неї не було…
Tokito4Ka
Шукайте нас у Москві!
Отже, ми одержали пропозицію будувати новий “Розгуляй”. Місце – на восьмій станції Фонтана. В оточенні готелів і елітного житла. Триповерховий будинок буде оточений старими деревами й постоено з добірного лісу в комбінації із природним каменем. Проектуванням займаються відомі в Одесі архітектори. Планований запуск – літооосінь 2010 року.
Нам має бути більша робота. Адже ми мають намір не просто відновити брэнд. У планах НОВА концепція ВИСОКОЇ НАРОДНОЇ КУЛІНАРІЇ. Нічого парадоксального! Хіти світової кулінарії породжені в сільського вогнища. Малюсінькі розміри старого “Разгуляя” не давали можливості встановлювати доступні ціни. Тепер ми сподіваємося зробити нашу кухню більш демократичної й зібрати максимальна кількість глядачів. Особлива увагу віддамо вегетаринскому й пісному меню. Ми з Юлею щодня придумуємо й тестуємо нові блюда. Але нам потрібно щось нове.
Тому ми розв’язали підготується з усією серйозністю. І зробити це – у Москві. Ми прагнемо подивитися все найкраще й зробити краще. Виставки, курси для Юлі, пошук постачальників, відбір продуктів, устаткування, консультації зі знайомими рестораторами й кухарями, пошук оздоблення інтер’єру, створення фірмового стилю… Жити їсти де, машину до зими підготували, а на їжу, сподіваюся, заробимо. У два ножі, одним фотоапаратом і гострим пером… Після Індії нічого не страшно.
А що “Гольфстрім”? Сьогодні знову машину виганяли, штраф виписали, але виїхали гаишники, тому як ми з Юлькой і стареньким нашим дядьком Ванею, її попросту не віддали. Лягли на порозі й не віддали. “Трансбункер” свій сарай вибудував вище нашого даху й покрив виродливої синьої металлочерепицей. Зараз фанеру утеплюють і чимсь обшивають. Ми це все незліченне багатство опікуємо й ухвалюємо рідких гостей, які допомагають платити за світло, воду й підтримувати бойовий дух колективу. Ми з Юлькой самі готовимо й миємо посуд. Забираємо й стираємо. Прокуратура вимагає штраф у пенсійний фонд, банк – повернення кредиту за машину, орендодавець марне намагається одержати орендну плату… Але при цьому в нас – тепло й завжди є смажена картошечка по-домашньому й смачний салатик для друзів. Важко зараз творчим. Не веселиться народ не гуляється йому, не співається… Але наш рояль, що нудьгував раніше, раптом ожив і звучить майже щодня. Та й маракасы при справі. Котячи співає. Ми збираємося, щоб підтримати один одного. Ми відіграємо свою музику й віримо, що все буде добре. Краще й краще.
Ольга залишається зимувати. Зоя ще вчиться. Я передаю штурвал вірному помічникові й великому професіоналові. Нехай спробує врятувати те, що мені не вдалося. Ваш Капітан буде будувати нове судно. І хто знає, у якій частині світла ми зустрінемося наступного разу…