Свадебный салон "ЛАДА" – культура

Їжа для сексу
Що там мама розповідала тобі про крихти в постелі? Знаєш, мами теж можуть помилятися. Іноді в постелі є можна й потрібно. От 13 речей, які забезпечать тобі й твоїй дівчині миттєвий приплив сексуальної енергії.
От 13 речей, які забезпечать тобі й твоїй дівчині миттєвий приплив сексуальної енергії.
Сир зі цвіллю. Ні, це не спроба замаскувати деякі проблеми з гігієною нижніх кінцівок. Це бомба, наповнена фенилэтиламином – речовиною, здатним привести вас обох у романтичний настрій усього через пару хвилин після прийняття.
Заморожені ягоди. Дівчини, які не люблять радувати своїх партнерів оральным сексом, напевно, просто не знають, яким корисним і смачним він може бути. Звичайно, якщо спершу покласти в рот кілька цих холодних і ароматних маленьких штучок.
Оливки. Речовини, у них, що втримуються, підсилюють вироблення необхідних для сексу гормонів, насамперед серотонина.
Банани. Купа вітаміну В и калію, тобто того, що тобі необхідно для виробництва сперми. Якщо ти не терпиш у спальні конкуренції ні в якому виді, плід можна попередньо очистити й по-звірячому порізати на шматки.
Спаржа. Уже тисячу років поети любові оспівують спаржу як незрівнянний афродизиак. Куди менш відомо інша властивість спаржі: вона надає огидно тухлий присмак твоїй спермі. Ураховуй це.
Устриці. У рекордній кількості містять цинк, необхідний для посиленого сперматогенезу.
Шампанське. Якщо підходити уводити, увести до ладу питанню по-науковому, то користь від шампанського в процесі репродукції людину мінімальна. Але історично сложившийся образ теж не можна скидати з рахунків: для жінок слова «секс» і «шампанське» – практично синоніми.
Імбир. До винаходу виагры люди з тими ж цілями їли імбир. Цей пекучий корінь стимулює приплив крові до області гениталий.
Огірок. Справа отут не у формі, а в змісті. А точніше, у заході. Згідно з дослідженнями вчених Стэнфордского університету, запах огірка видасться жінкам найбільш збудливим (на другому й третьому місцях – полуниця й свіжозрізана трава).
Перець чилі. Стимулює вироблення эндорфинов – гормонами щастя. Тобі ж не перешкодить небагато щастя в постелі?
Збиті вершки. Ніщо корисн у вони немає й бу не мог, проте будь-як люд з iq вище 50 миттєво зміркува, що так цікав можна зміркува з балончик збит вершк, що випадково завалявшимся у тебя под подушкой..
Авокадо. І знову наш старий друг фенілиэтиламин (см. пункт 1), але в набагато менш запашному варіанті.
М’ятні цукерки. Запах м’яти теж феромон – стимулятор жіночої чуттєвості, а холодок, викликуваний цими таблетками, додасть додаткові відчуття при оральном сексі, як у неї, так і у твоєму виконанні.

Джерело: http://www.neo-medical.ru/archives/501

Восени вітамінний голод нам не загрожує. Однак не забувайте про майбутню зиму й заздалегідь подбайте про заготовки.
От три дуже доступні овочі, які здатні забезпечувати ваш організм корисними речовинами аж до наступного врожаю.
Капуста
Знаменитий мандрівник Джеймс Кук уважав, що нізащо не зробив би свої відкриття, не будь у нього на борті квашеної капусти. Саме вона не раз рятувала екіпаж Кука від цинги.
Чим корисна.  По змісту вітаміну З капуста зовсім небагато уступає лимону, який уважається ледве чи не панацеєю від різних застуд і інфекцій. Однак коштує лимону полежати в холодильнику хоча б тиждень, і кількість аскорбинки в корисному цитрусі поменшається на третину, тоді як капуста здатна зберігати вітамін З ледве чи не всю зиму. Справа в тому, що в капусті є як чиста аскорбінова кислота, так і якась речовина аскорбиген, яке має всі властивості аскорбинки, але при цьому не руйнується при зберіганні й квашенні.
Але особливо прославилася капуста завдяки американському вченому Лагодь, який виявив у капустяних листах рідкий вітамін U, що допомагає справлятися з виразковою хворобою й гастритами.
Від чого лікує
   * Капустяний сік рекомендують пити при гастритах з підвищеною кислотністю. Сік п’ють двічі в день по полстакана перед їжею. Однак для лікування підходить тільки сік зі свіжої капусти. При квашенні противоязвенный вітамін майже повністю руйнується.
   * Щоб додати шкірі пружність і позбутися зморшок, 100 г нарізаних листів квашеної капусти віджимають і тонким шаром наносять на шкіру особи й шиї. Капуста повинна щільно прилягати до особи. Маску тримають 15-20 хвилин, а потім знімають. Особу протирають вологим ватяним тампоном і обполіскують водою кімнатної температури.
Що приготувати.  Заквасьте капусту. Вітамін З повністю зберігається при квашенні, тому квашена капуста по змісту вітаміну З нітрохи не уступає свіжої, а іноді навіть перевершує її. Якщо ж квасити капусту вам лінь, її можна є свіжої всю зиму. Усього 100 грам корисного овочу забезпечить добову потребу організму в аскорбинке. Але помніть, для того щоб вітаміни не руйнувалися, капусту необхідно правильно зберігати. Найкраще місце для цього – темний холодний льох. Прямі сонячні промені й висока температура повітря руйнують вітамін С.
3 факту
1. Учені встановили, що в тих, хто їсть капусту щодня, знижується ризик інсульту й інфаркту. Найбільшим профілактичним ефектом має звичайна белокочанная капуста, потім ідуть броколі й кольорова капуста.
2. Властивість капусти попереджати отруєння й інтоксикацію було відоме ще в Прадавньому Римі. Там пили капустяний сік перед більшим застіллям і жували капустяні насіння для профілактики похмілля.
3. Найбільша капустина виростили в Йоркширі в 1977 році. Качан важив 51,8 кг.
Буряк
Як і у випадку з перцем, європейці не відразу догадалися, як потрібно звертатися з буряком. Якщо в Азії цей овоч їли «правильно», то європейці довгий час уважали їстівної тільки бадилля. У ній, звичайно, теж багато вітамінів, але все-таки це не привід для того, щоб викидати саме смачне.
Чим полезн. Головне багатство цього овочу – велика кількість вітамінів групи В, які відповідають за злагоджену роботу нервової системи, здоров’я шкіри, волосся й нігтів. Є в буряку й вітамін С и вітамін А и незамінні амінокислоти.
Мікроелементному складу буряка позаздрить будь-який овоч. Буряк – рекордсмен серед овочів по змісту цинку, у ній багато йоду й заліза.
Від чого лікує
   * При гіпертонії ухвалюють суміш бурякового соку з медом у пропорції 1:1 по 1/3 склянки 3 рази в день.
   * Сік вареного буряка корисно закопувати в ніс при нежиті.
   * На опіки, прищі й запалення шкіри добре діє вода, у якій варився буряк.
   * Відваром буряка з додаванням невеликої кількості оцту корисно обполіскувати голову при лупі.
Що приготувати. Так що завгодно – борщ, вінегрет або оселедець під шубою. Але помніть, щоб звести до мінімуму втрати вітамінів, не слід заливати буряк більшою кількістю води. Рідина повинна покривати городин на 1-2 сантиметра. Варити буряк потрібно в закритою кришкою посуду. Приготовлений буряк заздалегідь краще не очищати – вітамін Зі швидко руйнується на повітрі.
3 факту
1. Учені встановили, що в буряку є органічна речовина бетанин, який запобігає розвитку злоякісних пухлин.
2. У часи Античності буряк уважали афродизиаком. Сучасні вчені вважають, що в цьому є якийсь зміст. Буряк багатий бором, який необхідний для вироблення полових гормонів.
3. Існує величезна кількість різновидів борщу. Тільки на Україні їх 40.
Солодкий перець
Болгарський перець – далекий родич помідорів і баклажанов. Адже цей сорт ставиться зовсім не до сімейства перцевих, а до сімейства пасльонових, до якого належать і томати, і «синенькі». Колись у Європі перець вирощували винятково як декоративну рослину, але потім його розсмакували, і він зайняв гідне місце на наших столах.
Чим корисний. Крім дрібних і неїстівних насіннячок, у стручках болгарського перцю втримується безліч вітамінів: В, В2, РР, А. Причому в червоному й жовтому перці вітаміну А, або каротину, набагато більше, чим у зеленому. Ну а по змісту вітаміну З болгарський перець уступає хіба що обліписі й плодам шипшини. Зате з’їсти болгарського перцю можна набагато більше, ніж кислої обліпихи й твердої шипшини. Коли чистите перець, помніть про те, що чому ближче до плодоніжки, тим більше аскорбинки втримується в перцевій м’якоті. Так що не викидайте верхівку, щоб не втратити ні міліграма коштовного вітаміну.
А ще в перці багато мікроелементів: калій ( потрібний для серця й посудин), йод (необхідний для мозку й правильного обміну речовин), залізо ( для крові), цинк (поліпшує шкіру й волосся), фосфор (зміцнює пам’ять), магній (нормалізує роботу нервової системи).
Від чого лікує
   * Як і в його пекучому побратимові, у солодкому перці присутній алкалоїд капсацин, який поліпшує апетит і перешкоджає утвору тромбів у венах і посудинах.
   * Перцевий сік рекомендують при гіпертонії, анемії й поганому імунітеті.
   * Якщо у вас суха шкіра, вам напевно сподобається перцева маска. Натріть перець на дрібній тертці, додайте столову ложку сметани і яєчний жовток. Нанесіть суміш на особу й змийте теплою водою через 10 хвилин.
Що приготувати. Приготуйте лечо. У консервованому перці зберігаються практично всі корисні речовини, так що недолік вітамінів аматорам цієї закуски не загрожує. Ну а якщо ви розв’язали приготувати салат зі свіжого перцю, не забудьте заправити його сметаною. Справа в тому, що вітамін А, яким так багатий перець, засвоюється організмом тільки разом з жиром.
3 факту
1. Учені з’ясували: регулярне вживання солодкого перцю – це відмінна профілактика атеросклерозу. Уся справа у вітаміні Р, який у комбінації з аскорбіновою кислотою стає відмінною «щіткою» для посудин і допомагає позбутися холестеринових бляшок.
2. У Південній Кореї періодично проходить фестиваль стручкового перцю. Під час свята кулінари змагаються в готуванні різних блюд із цього овочу, а глядачі вибирають «Мисс Перець».
3. Усього 30 г болгарського перцю забезпечують добову потребу організму у вітаміні С.

Що допоможе побороти стрес 
 
1) Їжа проти стресу
Зміните свою дієту. Харчові продукти, що допомагають позбутися впливу стресу, легко доступні в будь-якому супермаркеті, наприклад, чай з ромашкою або мелісою, які мають заспокійливий ефект. Продукти багаті вітаміном В-6, такі як витяжки, печінка, крупно зернові, горіхи й банани, належать до категорії антистресових. Цитрусові фрукти багаті вітаміном C і допомагають організму протистояти хворобам і інфекціям під час стресу.
2) Повноцінний сон
Порушення сну – одна з лідируючих причин стресу. У свою чергу, стрес є однією з основних причин безсоння. Необхідно дотримувати постійного режиму сну, уникаючи щільної вечері перед сном і виконуючи регулярні фізичні вправи. Важливо також уникати фізичних навантажень відразу перед сном, і настійно рекомендується придбати зручне ліжко й подушки. Переконаєтеся, що ваша ковдра й температура повітря в кімнаті повністю вам підходять. Комфортний температурний режим обов’язковий для нормального сну.
3) Навчитеся розслаблюватися
Освойте дихальні техніки, і техніки розслаблення м’язів. Заспокойте свідомість, переставши думати про повсякденні речі й турбуватися про проблеми, кращий варіант – це перестати думати взагалі, але для новачків це складно, тому для початку можна просто почати концентруватися на своєму подиху. Не потрібно змінювати сам дихальний процес, просто прислухайтеся до того, як ви дихаєте, і більше ні про що не думайте. Це діюча техніка зняття напруги, особливо при стресі, мігрені, проблем зі сном і підвищеному кров’яному тиску.
4) Техніки візуалізації й медитації
Мозок дуже могутній орган. Візуалізація й уявний настрой допомагають розслабитися й зняти стрес. Медитація полягає в концентрації на якому-небудь об’єкті або слові (у ченців – мантрі), сповільнює процеси, що відбуваються в організмі, і спрямована на досягнення стану безтурботності. Для успішної боротьби зі стресом рекомендується вивчити техніку медитації.
5) Хиропрактика
Напруга, викликане стресом, може привести до компресії нервів, яка виражається в головному болі, болях у спині й шиї. Щоб це виправити, хиропрактик впливає на м’язи, кістки й сухожилья, зокрема спинні. Це допомагає в усуненні частини проблем, викликаних стресом.
6) Йога
Йога в перекладі із санскриту означає «сукупність» – прадавня традиція, що поєднує вправи й медитацію. Допомагає побороти стрес, а вправи на розвиток гнучкості надзвичайно полезны для людей будь-якого віку й рівня фізичної підготовки.
7) Тань Чи Чуан
Це комбінація вправ, китайської медицини й східної філософії. Повільні гармонічні рухи допомагають людині розслабитися й зняти нервова напруга.
Сильна спина
Стрес виснажує розумові й фізичні ресурси людини. Правильно підібрані вправи допомагають позбутися болів і утоми в спині. Спробуйте вправи спрямовані на зміцнення спини під керівництвом тренера. Спробуйте «техніку Олександра» для виправлення постави. Боротьба з руйнівним впливом, надаваним стресом на тіло, справу нелегке й займає велику кількість часу. Більшість проявів фізичного стресу, наприклад головні болі, болі в спині, порушення зору, викликане роботою за комп’ютером, усього цього цілком можна уникнути, якщо правильно обладнати робоче місце. Очам можна допомогти, якщо періодично давати їм відпочинок під час роботи й регулярно виконувати нескладні вправи.
9) Позитивне мислення
Побороти стрес допоможе філософія позитива. Змінивши спосіб мислення, можна змінити негативні враження позитивними. Новий погляд на життя допоможе побороти стрес і знищити його прояву.
10) Акупунктура
Стрес, викликаний хронічним болем, може бути усунутий за допомогою акупунктури, або голковколювання. Вплив голками виявляється на біологічно активні крапки людського тіла розташовані уздовж енергетичних шляхів, іменованих меридіанами. Дана техніка спрямована на досягнення балансу руху енергії через тіло. Рятування від хворобливих відчуттів прямо усуває проблеми, зв’язані зі стресом.
11) Ароматерапия
Це техніка використання ароматичних масел, отриманих з різних рослин, для розслаблення тіла й свідомості. От деякі найпоширеніші з них:
Ромашка – заспокоює й бореться з безсонням.
Неролі (квіти апельсина) – використовується як засіб боротьби із тривогою й депресією.
Сандал – знімає напругу, занепокоєння і є афродизиаком.
Иланг – Иланг – тонізує й загострює сприйняття.
Лаванда – має безліч застосувань, у тому числі й у боротьбі з депресією й підвищеним кров’яним тиском.
Кедрове масло – використовується при лікуванні проблем, пов’язаних із дратівливістю.
В арсеналі ароматерапевта звичайно є присутнім від 60 до 70 різних масел. Необхідно прибігати до послуг тільки кваліфікованого фахівця, особливо якщо ви вагітні або схильні до алергійних реакцій. Ароматерапия може бути дуже ефективна, але тільки за умови правильного застосування.
12) Гомеопатія
Це медична система, що використовує засоби, що дозволяє тілу зціляти себе самостійно, використовуючи внутрішні ресурси. Хвороба в цьому випадку розглядається як наслідок внутрішнього дисбалансу. Допомагає вилікувати такі зв’язані зі стресом проблеми, як постійні болі, підвищений кров’яний тиск, неуважність і депресія.
Вищевказані засоби в комплексі й при правильному підході допоможуть зняти стрес і позбутися його наслідків. Однак перш ніж приступати до лікування, слід визначити, якими саме факторами стрес був викликаний, і якщо можливо, постаратися організувати свій стиль життя таким чином, щоб максимально відгородити себе від впливу цих факторів.
Джерело: Beaumoment.ru

Донасье́н Альфо́нс Франсу́а де Са́д (фр. Donatien Alphonse François de Sade; 1740-1814) маркіз, що ввійшов в історію як, де Сад (фр. marquis de Sade) – французький аристократ, письменник і філософ. Він був проповідником абсолютної волі, яка не була б обмежена ні мораллю, ні релігією, ні правом, а основною цінністю життя вважав можливість досягнення вищої особистої насолоди. По його імені сексуальне задоволення, одержуване шляхом заподіяння іншій людині болі або принижень, одержало (у роботах сексолога Рихарда фон Крафт-Эбинга) назва садизму ( згодом слова садизм, садист сталі вживатися й у більш широкому змісті).
Історія титулу роду де Садів

Герб роду де Сад

Рід де Саду носив графський титул (фр. comte). Дід Донасьена був першим із цього прізвища, хто одержав титул маркіз і став іменуватися «маркіз де Сад», хоча в офіційних документах він частіше згадується як маркіз де Мазаний (marquis de Mazan)[1]; батько письменника титулувався «граф де Сад», до графського роду де Садів по шлюбу належала муза Петрарки Лаура. Відомо, що рід де Садів ставиться до «дворянства шпаги» (noblesse d’épée), що дозволяло передавати титул батька синові в спадщину. Незважаючи на цей факт, передача титулу маркіза до батька де Саду і йому самому не була ніяк зафіксована, що ставить його титул саме маркіза, а не графа, під питання. Суперечки про те, був чи Донасьен саме маркізом, не вщухають дотепер. У деяких прижиттєвих документах він називається маркізом де Садом ( у тому числі у вироку парламенту 1772 г., ряді листів), у деяких – графом (включаючи акт про кончину). В історію літератури він увійшов саме як маркіз де Сад, незалежно від того, чи мав він юридичне право користуватися цим титулом. Раннє дитинство Донасьен Альфонс Франсуа де Сад народився 2 червня 1740 року у замку Конде в Парижу. Його батьком був ЖантБатист Жозеф Франсуа граф де Сад, який був потомственим намісником у провінціях Брессе, Бюже, Вальроме й Же. До одержання почесного титулу він служив посланником при дворі кельнського курфюрста, потім – послом в Росії. Його мати – МаріеЭлеонор де Майе-Брезе де Кишеня – була фрейліною принцеси де Конде. Мати де Саду сподівалася на те, що в її сина і юного спадкоємця принца де Конде зав’яжуться тісні дружні відносини, які допоможуть Донасьену влаштуватися в житті. Перебуваючи при дворі, МаріеЭлеонор змогла добитися дозволу принцеси відіграти її синові із принцом. Але маленький де Сад не проявляв абсолютно ніякого інтересу до свого друга, а одного разу навіть побився з ним, після чого був висланий з палацу, і відправився жити до своєї родички в Прованс[2].

Портрет ЖаниБатисту Жозефа Франсуа графа де Саду

Портрет МаріеЭлеонор де Майе-Брезе де Кишеня

В 1745 року де Саду відправили жити до його дядька, абата де Сад (абат д’эбрей), який повинен був займатися його вихованням. Донасьен поселився в стародавньому замку, обгородженому масивними кам’яними стінами. У ньому перебував великий підвал, у якім Донасьен любив залишатися на довгий час один. Пам’ять про це місце де Сад зберіг на все життя. Абат де Сад допоміг хлопчикові познайомитися з мадам де СенрЖермен, яка стала для останнього другий матір’ю, а також з ЖакомрФрансуа Абле, який допомагав Донасьену в навчанні, а згодом став керуючим у його будинку[2]. В 1750 року, де Сад разом зі своїм учителем, Жаком Абле, повернувся в Париж, щоб продовжити навчання в знаменитому Єзуїтському корпусі (коледжі д’аркур). Донасьену доводилося жити в апартаментах Абле, через те, що до моменту його повернення в столицю, матір де Саду розвелася з батьком, переїхавши в приналежну їй резиденцію Кармеліт, де й умерла на самоті в 1777 року. Зрілі роки В 1754 року, Донасьен зробив у кавалерійське училище, у надії зробити військову кар’єру. В 1755 року він одержав звання молодшого лейтенанта королівського піхотного полку. У цей час ( 1756-1763 рр.) у Європі розгорілася Семирічна війна, у якій маркіз де Сад взяв активну участь. За заслуги в боях 14 січня 1757 року він одержав звання корнета карабінерів, а 21 квітня 1759 року – звання капітана кавалерії Бургонского полку. В 1763 року де Сад пішов у відставку у званні капітана кавалерії. Після повернення в Париж Донасьен почав вести активне світське життя. Він став доглядати за молодшою дочкою пана де Монтрей, президента податкової палати Франції. Але пан Монтрей був проти цього весілля, зате він зміг організувати весілля де Саду зі своєю старшою дочкою РенееПелажи Кордье де Монтрей. 17 травня 1763 року із благословення короля Людовика XV і королеви вони одружилися. Але, маючи буйний характер, де Сад не міг сидіти в новому будинку, і тому відвідував різні розважальні заклади, а 29 жовтня він був навіть укладений у вежу замка Венсенн за скандальну поведінку в будинку побачень, звідки був випущений через п’ятнадцять доби. Голосні скандали й тюремні ув’язнення В 1764 року Донасьен де Сад зайняв пост свого батька, ставши королівським генеральним намісником у провінціях Брессе, Бюже, Вальроме й Жэ. В 1767 року 24 січня умер граф де Сад. Донасьен Альфонс Франсуа успадкував сеньориальные права в Лакосте, Мазане, Сомане й землі МабДебШинок поблизу від Арля. 16 жовтня того ж року в повідомленні бургундського інспектора Марэ з’явився запис: «Незабаром ми знову почуємо про жахливі вчинки де Саду, який нині намагається вмовити дівицю Ривьер з Опери стати його коханкою, пропонуючи їй за це по двадцять п’ять луїдорів на місяць. У вільні від спектаклів дні дівиця зобов’язана буде проводити час із де Садом на віллі д’арней. Дівиця, проте, відповіла відмовою». В 1768 року Сад був притягнутий до суду й укладений у замок Сомюр за зґвалтування француженки Рози Келлер[3]. Якийсь час де Сад перебував у замку під вартою. Потім інспектор бургундський Марэ, виконуючи постанову суду Ла Турнель, забрал де Саду із замка Сомюр із завданням помістити затриманого в міцність ПьеррееАнсиз, недалеко від Ліона. Але 2 червня його перевели у в’язницю Консьержери в Париж, а через тиждень за рішенням Людовика XV переслідування було припинено й де Саду зобов’язали виплатити штраф у розмірі 100 луїдорів. 23 серпня 1770 року маркіз де Сад знову зробив на військову службу в чині майора, а 13 березня 1771 року він одержав звання полковника кавалерії. 5 січня 1772 маркіз де Сад запросив знайомих дворян на прем’єру комедії власного твору, яку він поставив самотужки в родовому маєтку Лакост. 27 червня того ж року було порушено так зване «Марсельська справа». В 10 годин ранку маркіз де Сад разом зі своїм лакеєм піднявся в кімнату дівиці Борелли, на прізвисько Мариетт. У кімнаті також були ще три дівчата – Роза Кост, Марионетта Ложе, Маріанна Лаверн. Зазначені особи, як засведетельствовано в поліцейському протоколі, віддавалися в кімнаті з де Садом наступним заняттям: активна й пасивна флагелляция, анальний секс, від якого дівчини, за їхніми словами, відмовилися, уживання збудливих цукерок, запропонованих де Садом ( насправді це була шпанська мушка, відома як шкідливий для здоров’я афродизиак). В 9 годин ранку 6 січня де Сад відвідав Маргариту Кост. По документах, маркіз запропонував дівчині зайнятися содомією, від чого та відмовилася. Потім маркіз почастував Маргариту тими ж самими цукерками. Через кілька днів, зі скаргами на біль у шлунку, усе дівчини подають у поліцію скаргу на маркіза. 4 липня французький суд виніс указ про арешт де Саду і його пажа. У замку Лакост був проведений обшук, але нічого забороненого не було знайдено. Маркіз де Сад, побоюючись судової справи, біг у невідомому напрямку. 3 вересня було винесене рішення королівського прокурора Марселя: «Маркіз де Сад і його слуга Латур, викликані в суд за обвинуваченням в отруєнні й содомії, на суд не з’явилися й обвинувачуються заочно. Їх присуджують до публічного покаяння на паперті кафедрального собору, потім їх повинні перепровадити на площу Святого Людовика для того, щоб відрубати де Саду голову на ешафоту, а згаданого Латура повісити на шибениці. Тіла де Саду й Латура повинні бути спалені, а порох – розвіяний по вітру». 11 вересня того ж року Прованський парламент ухвалив здійснити рішення суду від 3 вересня. Наступного дня (12 вересня) на одній із центральних площ Эксе спалили опудала де Саду і його лакея. Але справжня страта так і не відбулося. Кілька днів через Де Саду й Латуру вдалося втекти з міцності, і вони відправилися в Італію, у Шамбери. Після втечі й ще до від’їзду Донасьен умовляє сестру свій дружини поїхати; остання погодилася й відправилася разом з ним в Італію, де в них зав’язався бурхливий роман. Довідавшись про це, теща де Саду мадам де Монтрей добилася у французького короля так званого lettre de cachet – королівський дозвіл на арешт і ув’язнення під варту будь-якої особи без пояснення причин[4]. 8 грудня за наказом короля Сардинії де Саду разом зі слугою заарештували в Шамбери й помістили в міцність Миолан, де вони провели близько п’яти місяців. В 1773 року у ніч із 30 квітня на 1 травня де Сад, Латур і барон Аллі де Сонжи зробили втеча із зазначеної міцності. У здійсненні цього їм допомогла мадам де Сад. Після цього Донасьен перебирається у свій родовий маєток у Лакосте, де безвилазно живе весь 1774 рік, побоюючись чергового арешту, погроза якого постійно висіла над ним. У момент перебування маркіза в замку, його дружина, мадам де Сад, зібрала групу незадоволених сексуальними перекрученнями свого хазяїна й таємно покинула разом з ними маєток. У лютому 1775 року де Сад, утомившись від самітницького життя, викрадає трьох місцеві дівчат з метою здійснення зґвалтування. Історія про пропажу дівчат швидко обійшла всю місцевість, і розслідування цієї справи швидко завершилося. Де Саду обвинуватили у викраденні дівчат з метою спокушання. Черговий скандал ще більш збільшив і без того незавидне положення Донасьена. Не бажаючи більше перебувати в порожньому замку й очікувати арешту, він у липнікгрудні того ж року під іменем графа де Мазаний побував в Італії, де займався вивченням окультних наук, а також записав ряд своїх світоглядів про науку й мистецтво. В 1776 року де Сад повернувся в Лакост. У жовтні того ж року Донасьен найняв у свій будинок кілька молодих служниць, які незабаром бігли, за винятком однієї дівчини – Катерины Триле (Catherine Trillet), яку Донасьен любив називати Жюстиной. 14 січня 1777 року в Парижу умерла мати де Саду, МаріеЭлеонор де Майе-Брезе де Кишеня. 17 січня батько Катерины Триле, довідавшись чому може займатися його дочка в замку маркіза, привселюдно зажадав де Саду відпустити його дочка додому. Маркіз відмовився, після чого розгніваний батько пробрався в Лакост і вистрілив у де Саду, але промахнувся й був схоплений стражів. 30 січня[2] Донасьен разом із дружиною прибув в Париж, щоб побачити свою хвору маму. Незабаром він одержав звістку про її смерті. 13 лютого інспектор Марэ заарештував де Саду, виконуючи приписання lettre de cachet. Донасьен був укладений у Венсенский замок, у якім він провів 13 років. 31 грудня дядько де Саду, абат де Сад, помер у своєму замку. 27 травня 1778 року французький король видав дозвіл де Саду оскаржити постанова від 11 вересня 1772 року. 14 червня Донасьен у супроводі інспектора Марэ прибув в Экс. 30 червня прованський парламент скасував рішення марсельського суду, але присудив маркіза до ув’язнення у Венсенском замку. 16 липня по шляху в замок де Саду вдалося бігти з рук ескорту, і він укрився в замку Лакост, але незабаром пані де Монтрей повідомила в поліцію про місцезнаходження Донасьена, і інспектор заарештував його знову. У в’язниці з ним обходилися жорстоко, і він часто писав своїй дружині листа із проханнями допомогти йому з їжею, одягом і особливо із книгами. Тоді ж де Сад почав писати свої перші п’єси, розповіді і новели. У січні 1779 року були спрощені умови висновку. Йому надали перо й чорнило, а також дозволили зрідка ходити на прогулянки. І тільки 13 липня 1781 року Мадам де Сад уперше одержала дозвіл на зустрічі із чоловіком, але через приступи агресії і ревнощів, які долали Донасьена щораз побачивши дружини, відвідування припинилися, а мадам постриглася в черниці. В 1782 року де Сад закінчив роботу над своїм першим збірником літературних творів. Найвідоміший добуток цього збірника – «Діалог між священиком і вмираючим»[5] – буде неодноразово перевиданий і стане першим знаменитим утвором маркіза. Бастилія

План Бастилії. Спочатку камера де Саду перебувала на 2-м поверсі, а потім його перевели на 6-й

Рукопис «Жюстины», написана де Садом у Бастилії

29 лютого 1782 року де Саду переводять в Бастилію, а Венсенский замок закривають по економічних причинах. 22 жовтня 1785 року Донасьен почав роботу над романом «120 днів Содому»[6]. Через 37 днів де Сад закінчив роботу над манускриптом, який був написаний на рулоні паперу довжиною близько двадцяти метрів. Маркіз спробував сховати його в себе в камері, але в 1789 року, коли Донасьена вже не було в Бастилії, охоронець знайшов цей рукопис і виніс її ще до штурму міцності. 8 липня 1787 року Донасьен закінчив роботу над повістю «Нещастя чесноти». 7 березня 1788 року де Сад завершив свою чергову роботу – один із шедеврів французької новелістики – «Євгенієві де Франваль». 27 квітня 1789 року спалахнули народні безладдя. Керівництво в’язниці розв’язало підсилити охорону. 2 липня де Сад прокричав з вікна своєї камери, що в Бастилії б’ють арештантів і призвав народ прийти й звільнити їх. 4 липня за скандальну витівку Донасьена перевели в лікарню Шарантон, заборонивши йому забрати книги й рукопису, серед яких перебував рукопис «120 днів Содому». 14 липня Бастилію зайняли народні юрби, почалася Велика французька революція. При узятті Бастилії камера де Саду була розграбована й багато рукописів були спалені.
[правити] Звільнення

Прижиттєве видання роману «Жюстина, або нещастя чесноти», 1791

2 квітня 1790 року, після дев’яти місяців висновку, де Сад покинув Шарантон, і, за рішенням Національної Асамблеї, були скасовані всі обвинувачення, висловлені в lettres de cachet. Наступного дня (3 квітня) мадам де Сад добилася в суді розлучення зі своїм чоловіком і зобов’язала його виплатити їй компенсацію. 1 липня маркіз де Сад, під іменем громадянин Луи Сад (citoyen Louis Sade), приєднався до однієї з революційних угруповань. 1-14 липня маркіз де Сад проживав у президентші де Флерье, яка була його коханкою із квітня по серпень цього року. 25 серпня Маркіз де Сад познайомився з молодою акторкою Марі Констанс Ренель, яка буде коханкою знаменитого письменника до останніх днів його життя. В 1791 року де Сад опублікував свій роман: «Жюстина, або нещастя чесноти» («Justine ou les malheurs de la vertu»). 22 жовтня того ж року в одному з театрів Парижа була поставлена драма маркіза де Саду «Граф Окстьерн або Наслідку розпусти», яку він закінчив ще в Бастилії. Два дні через (24 листопада) Донасьен читав в «Комеди Франсэз» свою п’єсу «Жан Лені або Облога Бове». Революційні рухи В 1792 року де Сад продовжує писати п’єси й успішно показувати їх у французьких театрах. Але 5 березня група якобінців, так звана «Якобінська кліка», освистала комедію маркіза «Спокусник», яка була поставлена в Театрі італійської комедії. 10 серпня в Франції відбулося скинення монархії й установлення «Першої республіки». У цей же день французькими владою був по-варварськи вбитий друг і соратник де Саду Станислас де КлермоннТоннер. 17 жовтня Донасьена призначили комісаром по формуванню кавалерії, а також він був надалі зобов’язано відвідувати всі засідання його комітету, писати політичні замітки і памфлети. Саме в цей день група невідомих бунтівників увірвалася в родовий замок де Саду Лакост і повністю розграбувала його. 30 жовтня де Сад був призначений комісаром державної Ради по охороні здоров’я. Його колегами стали комісари Карре й Дезормо. 17937й рік почався зі страти короля Людовика XVI, якому 21 січня відрубали голову за допомогою гільйотини. 13 січня маркіза призначили присяжним революційного трибуналу. 12 травня де Сад став головою революційної секції «Пік», але незабаром відмовився від посади, передавши її своєму заступникові. Завдяки своєму положенню, 23 травня Донасьен зміг добитися, щоб усе імена його родички були внесені в список невинних осіб ( на той час на родину де Саду й родину його дружини почалися гоніння). 15 листопада в Конвенті де Сад привселюдно зачитав свій памфлет «Прохання секції Пік, адресоване представникам французького народу». 8 грудня[2] за наказом поліцейського департаменту Парижа де Саду заарештували в його власному будинку, і відправили у в’язницю Мадлонетт. У ній, а також у ряді інших в’язниць, Донасьен просидить протягом 10 місяців, у які в країні почався якобінський терор[2]. Наприкінці строку суд виніс маркізові смертельний вирок, але де Саду вдалося бігти. Заповіт Перед смертю маркіз де Сад написав заповіт[7][8], у якім попросив поховати його в лісі й насипати на його могилу жолудів, щоб дорога до його могили була забута, а саме ім’я його стерлося з пам’яті людей. Де Сад умер в Шарантоне 2 грудня 1814 г. Його передсмертна воля була порушена: тіло Донасьена було розкрито; Ленорман, по всій видимості місцевий священик, не був попереджений, і де Саду по християнському звичаю поховали на цвинтар у СеноМоріс. Поховання відбулося 4 ( за деяким даними 5гго) грудня 1814 року[9]. За іншою версією, його поховали в глухому куті його власного маєтку. Питання про порнографію

Жюльетта, 1800

Алина й Валькур

Алина й Валькур

Протягом більш ніж двох сторіч ідуть суперечки, чи є творчість де Саду порнографією. Однозначної відповіді на це питання дати не можна. Близько 90 % тексту в романах де Саду «Жюстина», «Жюльетта», «120 днів Содому» становить детальний опис перекручених форм сексу. Метою порнографічної літератури є сексуальне порушення читача. У механічнім же описі де Саду немає ніякої чуттєвості, там більше відбите розкриття людської природи, вільної від будь-яких обмежень, часом підкреслене гротескн, що нарочито відштовхує, доводить ідею вседозволеності до абсурду, можливо, навіть свідомо. У перервах між оргіями герої де Саду пускаються у філософські міркування, цьому присвячений і одягнений у художню форму трактат «Філософія в будуарі». Крім того, із усього літературної спадщини де Саду видаються тільки його скандально відомі добутки, тому об’єктивну оцінку всій його творчості дати вкрай складно. Основні аспекти філософії
Заперечення традиційного для його часу розподілу суспільства на дворянство, духівництво й третій стан. У де Саду існують лише стан володарів і стан рабів.
Заперечення традиційного для його часу розподілу інтелектуальної еліти суспільства на християнеконсерваторів і гуманистов-антихристиан.
Ідея про те, що вбивство є благом для суспільства, інакше народи загинуть цілком і повністю від перенаселення й нестачі ресурсів. Аналогічні ідеї були в Томаса Мальтуса.
Інтерес до поведінки людини, з якої зняті всі обмеження, починаючи від соціальних, і закінчуючи релігійними.
Либертинаж.
Спадщина
Створення приймань шокування споживача художньої продукції, що сильно вплинули на розвиток сюрреалізму, екзистенціалізму, і навіть масової культури.
Філософська й естетична спадщина либертинажа, гедонізму.
Створення добутків, які, спочатку викликаючи природній інтерес, неминуче приводять до відторгнення своєю навмисною, позамежною, безглуздою жорстокістю, можливо, за задумом автора, підштовхуючи, таким чином, людину в протилежну сторону від ідеї вседозволеності, до умовно-християнського морального кодексу[джерело не зазначено 136 днів].
Найбільш значимі роботи Маркіза де Саду
1782: Діалог священика з умираючим;
1785: Сто двадцять днів Содому, або Школа розпусти;
1787: Нещастя чесноти;
1788: Жюстина, або Нещасна доля чесноти;
1788: Алин і Валькур, або Філософський роман;
1788: Дорси, або Капризи долі;
1787-88: Казки, байки й фабліо;
1787-88, 1799: Злочину любові, героїчні й трагічні новели, що випереджаються Думками про роман;
1791-93: Політичні праці: Послання паризьких громадян королеві Франції, Секція Пік і т.п.;
1790: Філософія в будуарі;
1790: Нова Жюстина, або Нещастя чесноти, або Успіхи пороку;
1790: Окстьерн, або Нещастя розпусного життя;
1797: Жюльетта;
1800: Обіг автора «Злочинів любові» до Вильтерку, знехтуваному писаці;
1803: Замітки до «Днів Флорбеля» під заголовком «Останні спостереження й зауваження до даної великої праці»;
1812: Аделаїда Брауншвейгская, принцеса Саксонська;
1813: Таємна історія Ізабелли Баварської, королеви Франції.
Книги де Саду доступні мовою оригіналу на сайті Французької Національної бібліотеки.

За результатами народних опитувань, головною й практично єдиною перешкодою для занять сексом у різдвяну ніч є. сильне сп’яніння, що перешкоджає виконати свій сексуальний борг. А з іншого сторони, як зустрінеш Новий рік, так його й проведеш. Так не чи краще провести 2007 в обіймах партнера, а не зеленого змія? Як здійснити це шляхетне план, ми викладемо в цій статті. Почуття, отримані вами від різдвяних сексуальних пригод, залежать від ступеня імпровізації. Секс може стати запланованим сценарієм святкової ночі. Для того щоб одержати максимум задоволення в даній ситуації, запитаєте себе й партнера: чого вам найбільше хочеться? Чого йому не вистачає? Або, може бути, що йому хочеться испробовать? Адже різдвяний секс, змушений бути самим чудесним – це виконання заповітних бажань або давніх потреб, а не баламаскарад, відділення секс-шопа або демонстрація по швидкому освоєних примочок. Цілком можливо, що й вам, і йому хочеться просто побыть удвох у кришталевій тиші, і любити один одного під тиху музику й шелест падаючих сніжинок, а не освоювати 143 позу Камасутри. Але якщо душу просить полум’я, а тіло готове до самих несподіваних поворотів (і себе, і участи) – усе багатство миру у вашому розпорядженні. Критерій один – обстановка й поведінка різдвяного сексу повинні бути як завгодно гарячими, розпусними, нескромними, але обов’язково – одухотвореними, перейнятими духом торжества. В іншому – експериментуйте, прикрашайте, спокушайте, пробуйте, творите й дерзайте. Блискітки, ДідоМороз у червоних плавках, шампанське для орального сексу, відеоззапис сексу під ялинкою, святкова ванна із глінтвейном на двоє, виклик додому Снігурки для дорослих і подарунок^-подарунки-секс-подарунки з мішка СантакКлауса. Для таких святкових ночей придадуться нова нижня й постільна білизна, запашні свічі, афродизиаки в меню (устриці, мідії та інші дарунки моря, ананаси, ікра, волоські горіхи, сметана, сухофрукти, броколі, мед) і незамінний стан куражу. До речі, для більшого ефекту постарайтеся втримуватися друг від друга кілька днів до 31 грудня. Помірність не повинна перешкодити вам фантазувати про майбутнє свято й ділитися цими фантазіями й проектами з партнером. Для тих, хто прагне одержати максимум задоволення й зайняти в серце улюбленого ще більш міцну угоду, рекомендується період помірності супроводжувати «ненавмисним» побутовим або навмисним дражливим стриптизом. Також бажане добре виглядати й, найголовніше – бути настроєної на секс: ваші флюїди вкупі з недосяжністю «плода» запалять у вас обох нежартівливу, прямо-таки новорічну пристрасть. Але, повторимося, перш ніж планувати й проводить тактичні сексуальні події, запитаєте себе і його – що вам зараз потрібно . Це або щось зовсім інше. Другий вид новорічного сексу – спонтанний. Вас різко й непереборно потягнуло друг до друга. Основне задоволення приносить хуліганське відчуття якоїсь недозволенності чиненого. Через 5 хвилин наскочать гості. Або, можливо, вони вже отут, а ви, удвох, у ванною. Або ви сам у гіст, зникну недозволенн, але чудов образ у хазяйськ спальне, що Адреналін ризикової ситуації, помножений на святковий кураж, дають воістину незабутні емоції й оргазми, варто спробувати. Засіб особливий рекомендується парам, подуставшим друг від друга або розміреності й «дорослості» своєму життя. Сексуальна пригода в новорічну ніч – подія, що й говорити, що діє на людину найсильнішим чином. Деякі з нас, розуміючи це, припускають за допомогою призначеного на ніч із 31 на 1 романтичного побачення в себе будинку змінити щось у своєму житті докорінно: одержати пропозицію або освідчення в коханні, порозумітися самої, спокусити давно бажаного героя мрій, почати нове життя і так далі. Дівчини, вибираючи в якості засобу досягнення даних цілей несподіваний для чоловіка новорічний секс, помніть – це дуже й дуже ризиковано. Далеко не все чоловіка, одержавши, наприклад, запрошення від гарної знайомої відсвяткувати Новий рік у гарній компанії, радіють, зрозумівши, що, замість прогнозованого бурхливого радості, салютів, річки шампанського, тостів, танцю в и т.буд. його очікує одна на всю квартиру знайома з багатообіцяючим поглядом і полуницею з вершками. Занадто нарочито, не завуальоване, а це, як ніщо інше, може віджахнути навіть тих чоловіків, хто раніше був настроєний досить позитивно й дівчині на повну силу симпатизував. Це подтвержда
ет не тільки далека від життя доктрина, але й мудрий фактичний досвід. Якщо вам так уже необхідно спокусити вашого улюбленого або просто бажаного – навпаки, завуалюйте свої наміри юрбою гостей. Але можливість зовсім випадково залишитися з ним наодинці ви передбачити повинні. І виглядати при цьому найкраще не зайво чесно, у стилі жінки вамп, а спокусливо – безневинно. Інший варіант – різко перемінити вбрання, це гарантовано приверне увагу парубка (якщо ви впевнені, що знаєте його смаки, інакше можна потрапити впросак). Ще один аспект підготовки будь-якого сценарію сексу під Новий рік – це меню. Так уже зложилося, що перекусити саме в це свято любимо ми все. З іншого боку, живіт, набитий олів’є навпіл з коктейлями «секс на пляжі», змушує залишатися байдужим практично до будь-яких чарів і флюїдам, включаючи зобов’язання цього самого сексу, не доходячи до пляжу. Для того, щоб різдвяна приймання їжі стала увертюрою, а не кульмінацією різдвяної чарівної ночі, постарайтеся приготувати збалансований стіл: якщо олів’є – те трошки, якщо гарячливі напої – те шампанське або сухі напівсухі, краще червоні вина. Спробуйте знайти в Мережі блюд, що підсилюють бажання – афродизиаков. До речі, вони можуть бути цілком солодкими й живильними, і легенди про три самотніх стеблах спаржі на тарілочці перед чоловіком, що озвірів від голоду, – не більш ніж легенди. Наприклад, знаменита мадам Помпадур віддавала перевагу перед ще одним сексуальним побаченням пожевать трюфелів, ванільного шоколаду й спробувати суп із селери. Відмінні афродизиаки – усі дарунки моря в комбінації з новими овочами (яка неймовірна кількість салатів готується із цього набору). На десерт – фрукти й східні ласощі, до складу яких входять мед, горіхи, пряності. Не забувайте про муси й морозиво, ну й горезвісну полуницю з вершками ( для тих чоловіків, які дотепер так і не узяли до тями, навіщо їх покликали). І не забувайте – для того, щоб зайнятися в Новий Рік сексом, у першу чергу потрібно ліквідувати всі причини, що заважають вам зробити це. Згідно із проведеними опитуваннями, на першім місці в списку причин, що виключають новорічний секс, коштує занадто велика кількість випитого й з’їденого ( як із цим боротися, ми писали вище). Наступними причинами в списку стали стрес, сварки й виснаженість, у тому числі від підготовки до торжествами. Засіб боротьби з даною причиною цілком зрозуміло. По-перше, варто зрозуміти, що свято робить не ідеальна підготовка, а настрій, що перебувають там. А виходить, готовити потрібно більшим ступенем себе й свій настрій. По-друге, пам’ятати, що час торжеств – стрес для всіх. І, щоб уникнути сварок і щасливо провести Новий рік, коштує снисходительней і доголи ставитися в цей час до навколишніх і найближчих людей. Найкраще – ставитеся до всього з гумором. Ще одна причина, що користується популярністю, відмови від святкового сексу – страх «засвітитися» перед, наприклад родичкою, що приїхала. Рада зняти на залишок ночі номер у готелі, на нашу думку, з розряду зухвалих стрес. Ну а що якщо знайти затишний куточок (під’їзд, ванна кімната) і влаштувати тихіххий шпигунський бурхливий секс? І відчути себе, таким чином, молодими – юними або, що тільки що почали зустрічатися коханцями (коли вам доводилося робити це ти-і-хо, щоб не почули батьки або сусіди). Втім, судячи зі статистики, під ялинкою займаються сексом багато з нас. Співробітники загсів вивчили статистику виходи у світло на світло столичних жителів і з’ясували, що довгі різдвяний і різдвяні свята приводять до підвищення народжуваності. Через 9 місяців після Новорічних свят у столиці Росії, наприклад, народжується особливо багато малят. Так що, якщо ви поки не плануєте маляти, не забувайте про новорічні засоби захисту. І в кожному разі постарайтеся пам’ятати про дух свята – доброму, мирному, весел, що вірить у чудо й перейметеся їм! Тоді Новий рік дійсно буде задоволеним! Тетяна ПОЛЯК Джерело:

Цим іменем французи нерідко нагороджують предмет своєї національної гордості – перигорский трюфель. А ще трюфелі називають чорними діамантами й часом досить обґрунтовано, тому що на спеціальних сезонних аукціонах окремі великі екземпляри цих аристократів рослинного миру здобуваються гурманами за десятки тисяч доларів.
Якщо відволіктися від усіляких трюфелиных сенсацій і легенд, якими повна історія цього дійсного делікатесу всіх часів, і звернутися до прозаїчного опису фахівців, то з’ясовується, що трюфель (панцира. Tuber) – це рід сумчастих грибів з підземними клубневидными м’ясистими плодовими тілами з порядку трюфелевых (Tuberales). Росте в лісах як сапрофіт або утворює мікоризу з коріннями дерев. Деякі плодові тіла на розрізі по малюнкові нагадують мармур.
Деякі трюфелі їстівні. Найцінніший – французький чорний або перигорский (Tuber brumale), що володіє сильним ароматом. Уживається в їжу й білий польський, або троїцький, трюфель (Choiromyces meandriformis), що має плодове тіло зі світлою м’якоттю, схоже по зовнішньому вигляду й розмірам на картоплю. Деякі трюфелі відносять до так званих степових трюфелів, «томболанам» (Terfezia). Серед них також є їстівні, але вони менш коштовні.
Їстівні трюфелі займають особливе місце в грибнім сімействі. Як вони ростуть, не бачив ніхто, навіть справжні професіонали, мисливці за трюфелями, так звані «тартуфайо», що збирають їх з покоління в покоління. Усе життя трюфеля проходить під землею й перебуває в повній залежності від дерев, коріння яких ставало опорою й годувальниками цих грибів, ділячись із ними запасами вуглеводів. У свою чергу, міцелій гриба, що обволікає коріння рослини, допомагає йому добувати додаткову вологу й захищає від усіляких мікробних захворювань.
Грибниця, головна частина трюфелиного організму, живе довго й періодично утворює плодові тіла, які розташовуються звичайно гніздами по кілька штук під землею на глибині до 30 сантиметрів. Таким чином, продовження підземного трюфелиного роду в природніх умовах залежить від того, чи будуть вони знайдені, викопані й з’їдені тваринами, щоб суперечки, пройшовши через їхній кишечник і впавши на землю, змогли прорости на новім місці. Для залучення уваги лісових гурманів у трюфелів є одна єдина принада – аромат, що надзвичайно розвився в процесі еволюції.
Правда, далеко не всі трюфелі пахнуть із погляду людини апетитно. У своїй більшості вони виливають сморід, порівнянне із заходом гудрону оселедця, що протухнув, або гниючого лука. І лише кілька різновидів підземних грибів здатні викликати своїм заходом захват у вибагливих цінителів.
Головною умовою для росту трюфелів є теплий клімат помірної смуги й змішані ліси, тому їх можна зустріти в багатьох місцях Іспанії, Португалії, на півдні Німеччини, у Хорватії, Франції й Італії. Є вони й на Тихоокеанськім узбережжі США, у лісах Каліфорнії, в Австралії й Північній Африці – Алжирі, Марокко, Тунісі. Незважаючи на настільки широке поширення гриба як такого, правлять у кулінарнім трюфельнім царстві два «принци», – італієць і француз.
Перший – це білий італійський трюфель із П’ємонту, що зустрічається вкрай рідко. Італійці впевнені, що він найкращий, і присвячують цьому делікатесу щорічні ярмарки в пьемонтском містечку Альба. Кулінари вважають, що його аромат надзвичайно тонкий і різноманітний, і в комбінації з іншими продуктами завжди неподражаемо ефектний. Білий трюфель із П’ємонту міцно асоціюється на його батьківщині з поняттям «дольче кручена». Вічний суперник вишуканого пьемонтца – чорний трюфель із французьких лісів Перигора й Керси. Уважається, що його аромат більш прямолінійний і різань, але в той же час і більш універсальний. Його використовують у самих різних комбінаціях: і з телятиною, і із шоколадом.
Крім того, чорний перигорский трюфель уважається афродизиаком з бездоганною репутацією, що також у чималому ступені сприяє його славі.
Тому що поширення чорного перигорского трюфеля набагато ширше, те й про його виростання й зборі відомо набагато більше. Особливо добре прижився він у дубових гаях, висаджених на величезних територіях наприкінці XIX століття на місці уражених епідемією филоксеры виноградників; тоді жолуді сіялися упереміш із ґрунтом, узятої з місць, багатих трюфелями. Результатом подібних агротехнічних дій з’явилося настання так званого «золотого століття» трюфеля, коли його врожай у Франції досягав ледве чи не 1 500 тонн щорічно. Нині ж, хоча з 600х років минулого століття намагаються знову відродити трюфельні ферми, урожай досягає ледь 30 тонн у кращі роки. Трюфель – гриб примхливий. Він неохоче піддається штучному розмноженню, тому що суперечки його часто гинуть. Першого врожаю після висіву можна чекати лише через 15 років, і при цьому немає ніякої гарантії, що він дійсно з’явиться.
Так що результат цього трудомісткого заняття часто не виправдовує витрачених зусиль. От і виходить, що й сьогодні вигідніше всього відправлятися на полювання за «дикими» трюфелями, як і сто років тому. Причин того, що чорний перигорский трюфель переживає нині свої настільки чорні часи, називають трохи. Уважається, що дотепер не переборені наслідки Першої світової війни, коли видобуток трюфеля був чи не єдиним джерелом доходу, і його гарячково й безграмотно виривали, не опікуючись про можливість регенерації міцелію. До цього додалися систематична вирубка дубових і букових лісів, що триває й донині, а також і загальне погіршення екологічної ситуації.
Згадана вище можливість трюфеля розмножуватися тільки за допомогою тварин, його, що знаходять, що й поїдають, наштовхнула мисливців за цим делікатесом на ідею використовувати їх і для своїх цілей. Основні помічники на трюфельнім полюванні – собаки й свині.
Ще часто згадують мух, але це скоріше варіант для випадкових знахідок, тому що спосіб уважається недостатньо ефективним. Трюфельними мухами в кожній місцевості є свої, певні різновиди, але всіх їх ріднить любов до трюфелів. Вони злітаються на захід і відкладають яйця в ґрунт по сусідству. З яєць виходять личинки, пробираються до найближчого плодового тіла трюфеля і їдять його, поки не окуклятся. Потім з лялечок лупляться одночасно сотні мух і утворюють рій у повітрі саме над рідним трюфелиным гніздом. мух, що рояться, легко помітити в сонячну погоду. Як правило, личинки вражають у гнізді тільки один гриб, а інші – цілі. Свиней, як і мух, натаскувати на трюфелі не треба. Молоді самки чують видобуток метрів за двадцять і жваве біжать відкопувати трюфелиные гнізда.
Вони відразу й самі не ладь умить поласувати знайденим делікатесом, зовсім не беручи до уваги інтереси своїх роботодавців. Тому пошукових свиней водять на повідцях і ледве чи не в намордниках і відразу ж після того, як тварина виявить підземні ласощі, відтягають його від заповітної знахідки й заміняють її на припасену заздалегідь солодку кукурудзу або квасолю. У свиней є й інший недолік: крім ненажерливості й неподдающейся ніякому приборканню страсті до трюфелів, вони швидко утомлюються й не витримують багатогодинну прогулянку по лісу. Тому найпоширеніший вид полювання за трюфелями – із собакою, який можна всьому навчити. Годиться будь-яка порода,- вівчарки, пуделі, такси, та й дворняжки зарекомендували себе з позитивної сторони. Щенят виховують із двох-тримісячного віку.
Спочатку для запам’ятовування заходу в їжу додають настій трюфеля. Потім учать приносити апорт, натертий свіжими грибами. Потім завдання ускладнюють, закопуючи його в землю. Самий відповідальний етап у підготовці молодого собаки – це «нахаживание» по розробленому тренерами маршруту в грибних місцях. Такі заняття проводять на світанку, при великій вологості повітря, температурі 10-15 градусів і постійному помірному вітрі. Напрямок руху витримують так, щоб собака увесь час ішла проти вітру.
Дресирування такого собаки вимагає багато часу, терпіння й навичок, тому й вартість навченого чотириногого помічника досить висока, але вважається, що витрати в кілька тисяч євро з лишком окупаються вже за пару років.
Скромні врожаї справжніх перигорских трюфелів сприяють тому, що ціни на них непомірно великі. Їхньому втриманню на певному рівні сприяють і самі грибники, стежачи за коньюнктурой ринку. Збір на їхню думку повинен балансувати на грані дефіциту, щоб викликати ажіотажний попит у покупців, готових викласти за один кілограм трюфелів від 400 до 1000 євро, не вважаючи особливі, аукціонні екземпляри. Чорний перигорский трюфель дозріває восени.
Сезон полювання на нього проходить із листопада по березень. Кращими вважаються гриби, розмір яких наближається до великого яблука, але вони рідко з’являються на ринку, тому що становлять усього 1% від загального збору. Грибів розміром з волоський горіх буває до 10% у загальній масі, таких як вишня – 30%. Більша ж частина улову – це зовсім маленькі трюфельки, які йдуть на готування соусів.
Головним місцем, де можна купити справжні перигорские трюфелі, є «Будинок трюфелів» на площі Мадлен у Парижу. Тут товар проходить спеціальний відбір, і розібрані по сортах свіжі трюфелі чекають своїх вимогливих цінителів, готових на дорогу покупку.
Трюфелемания йде своїм коріннями в давню давнину. Важко сказати, коли точно прадавні римляне стали у великій кількості закуповувати трюфелі на Близькому Сході й в Африці.
У всякому разі саме звідти в Рим прийшло вміння готовити ці гриби, а разом з ним і вистава про них як про атрибут немислимої розкоші, що перевершує навіть сьогоднішні границі. У ті часи трюфелі купувалися навіть за ціною золота, маючи репутацію продукту, що приносить вічну молодість і тілесне блаженство. Аксесуари для їхнього готування також відповідали винятковому статусу продукту.
Золоті жаровні, запропоновані прадавніми кулінарами для готування трюфелів, нині чи ледь знайдуть своє застосування навіть у самого витонченого гурмана. Приправи й пряності додавалися найдорожчі, хоча й звичайні для того часу: сіль, кумин, пряні трави. Про вагові співвідношення трюфелів і приправ відомостей не збереглося, тому що звичай записувати рецепти з’явився набагато пізніше.
У кожному разі можна припустити, що від аромату пустельного трюфеля, і так не дуже інтенсивного від природи, та ще й після тривалого перевезення, швидше за все нічого не залишалося. Крім спогаду про скорення Єгипту й вкушанні чудоггриба в його природніх умовах виростання. І без римських надмірностей за надзвичайні гроші, а просто запеченого в золі.
У другий раз нащадки прадавніх римлян відкрили трюфель в XV столітті. Тоді італійці виявили, що росте цей делікатес прямо в них під ногами й зовсім ні до чого споряджати за ним експедиції в Африку. У ті часи італійська кухня була набагато бідніше, тому виявлений трюфель довівся як не можна до речі й швидко перетворився в улюбленця вітчизняних кухарів.
Разом з італійськими кулінарами цей гриб потрапив і на кухні Франції, де його використовували й раніше, але лише в якості добавки до блюд простих селян для збільшення обсягу, а не для додання їжі особливого смаку. Французи також внесли в трюфельну історію свою відчутну лепту, ну, а далі трюфелеманией у Європі стали заражатися всі підряд.
У Росії в XVIII столітті приїжджі французи виявили трюфель у підмосковних лісах. Правда, це був, звичайно, не той чорний, перигорский, а польський білий, але його теж прийнялися вкушати з більшим апетитом. А враховуючи істотні обсяги збору й специфіку національної кухні, навчилися солити, квасити, парити.
В XIX столітті цілі підмосковні села жили за рахунок збору трюфелів, які становили невід’ємну частину дворянського стола. Видобуток трюфеля тут придбав і чисто росіяни риси: для його пошуку стали натаскувати ведмедів.
У сучасній кухні трюфелі через них яскраво виражених якостей – насиченого смаку й довгого послевкусия, – використовуються винятково як добавка до основного блюда. Гриб нарізають максимально тонко або голять, як говорять кухарі, безпосередньо перед подачею.
Потім його викладають на тепле блюдо й він відразу починає виливати сильний аромат. У класичній кухні його поєднують звичайно із продуктами «пасивного смаку», коли особливо виграє його власний смак і запах. При цьому варто помітити, що не кожний, испробовавший трюфельні страви, приходить від них відразу ж у захват. Тому що, як затверджують деякі знавці, трюфель – це не їжа, а каталізатор задоволення. А зазнавати насолоди теж треба вміти.

Завдяки різноманітності розваг, готелів і пляжів кожний може знайти в Домініканській Республіці що-небудь собі по смакові. Це стосується.
. як готелів (майже всі вони – особливі, клубного типу), так і екскурсій. А перлові пляжі острова однозначно коштують того, щоб поставити своє повсякденне життя на паузу й поринути в рекламу «Баунти».
Коротко про рай
«Рай» – так охрестив Христофор Колумб у судновому журналі острів, коли став першим європейцем, чиї очі побачили цей сніжно-білий піщаний берег. Але ж гостявмореплавця зустрічали по-простому, без особливих церемоній. Не те, що нині, по всій домініканській процедурі: з посмішками, вінком на шию й фотографією із красунями на пам’ять.
Потрапивши на райський острів, туристи можуть викупатися відразу в три «водоймах» – Карибськім морі на півдні, Атлантичному океані на півночі й протоці Мона на сході. Клімат, як і годиться, досить сприятливий: середня температура +25oс узимку й +33oс улітку. Океан завжди теплий, а жару освіжає легкий морський північно-східний бриз. Сезон дощів не тривожить, незважаючи на те, що проходить саме із травня по вересень, – зливи швидкі й так само швидко забуваються.
Перша відмінна риса острова, яка впадає в око новачкові, – менталітет населення. Народ тут не розпещений, але при цьому доброзичливий, відкритий до спілкування й фотоспалахам. Доминиканцев 8 млн., 85% з яких – темношкірі. Корінних жителів – індіанців – представляє лише кілька вельмишановних сімейств. Мова спілкування – іспанський, хоча англійський розуміють майже всі, а по-російському знають лише окремі слова. Втім, проблем у спілкуванні в жодного туриста не виникає завдяки жестам і посмішкам.
Самі популярні курорти Доминиканы – ХуандДолио, Бока-Чика, ПуэртооПлата, Ла-Романа й, звичайно, розкішний курорт ПунтааКана. Саме тут зосереджена основна туристична інфраструктура. Екзотичні готелі, нескінченні пляжі, спокійний океан залучають щорічно тисячі туристів. Основне времяпрепровождение туристів – пляжний відпочинок і розваги, пов’язані з ним.
Готель потрібно вибирати із пристрастю, щоб відпочинок вийшов на всі сто. Спокушені туристи підшукують таке місце, де ландшафтний дизайн перемішаний з дикими джунглями. Тоді відпочинок набуває особливого сенсу, адже всього у двох кроках, «у райських кущах», водяться папуги павичі, рожеві фламінго, черепахи й інша живність.
Доминиканцы – танцююча нації. Потрібно бачити, як 70нлітні пари «запалюють» мерензі! Танці під живу музику включені в програму кожного готелю. А щовечірні наївні шоу смішать представників усіх країн – правильний гумор підходить усім!
Готелі із пристрастю
Майже всі готелі Доминиканы – клубні й працюють за принципом «усе включене». Усі готелі мають «звездочную» категорію, яку привласнюють самі власники готелів. Як правило, така класифікація відповідає переліку послуг, надаваних готелем. Рівень сервісу досить високий, у більшості готелів – власні пляжі й невеликі парки.
Оргпитання по-доминикански
Домініканську візу оформляють в аеропорті. Для цього необхідні закордонний паспорт, ваучер і туристична карта, яка видається після прибуття.
На границі можна обміняти гроші на місцеву валюту – песо, а ще обмін проводиться в банках і готелях. Також у побуті – американський долар і кредитні картки.
Розважимо себе самі!
На райському острові не прийнято нудьгувати. Тут можна орендувати машину й відправитися освоювати місцевість. Від самої популярної курортної зони ПунтааКаны до столиці СантооДоминго – близько 3-4 годин (215 км) автомобільного ходу. Не гірший варіант – і групова екскурсія з готелю, асортименти досить великий: острова, морські прогулянки, природні парки з безліччю чудес. У столиці республіки самими «туристичними» крапками вважаються форт Сан-Дієго, палац Алькасар-Де-Колон ( так звана «міцність Колумба»), КасасДесБастидас («Капітанський палац») і КасаоДеоОвандо. Символ міста – Маяк Колумба, де перебувають останки славного першовідкривача Эспаньолы. Сантоодоминго не страждає від недоліку зеленого кольору – у місті багато гарних парків: Дуарте, МирадордДельдСур, парк Колумба. І як десерт до історичного меню туристам подається печера ЛосоТресоОхос, у якій мирно сусідять три озера з різним хімічним складом і кольором води.
Дуже популярна й екскурсія в Сантьяго – «місто шляхетних», чиї жителі щосили намагаються відповідати цьому гордому званню. Тут проводяться знамениті на увесь світ домініканські сигари й не менш відомий національний ром.
Ще одна «курортна столиця» портове місто ПуэртооПлата славиться романтичною атмосферою минулих часів, викторианской архітектурою, прикрашеним різьбленням по дереву й металу. Місто коштує в подножья найвищої гори Изабель де Торрес, куди можна піднятися на фунікулері. Незважаючи на достаток туристів, тут збереглися самі рідкі в республіці види птахів і тварин. Серед них – пеліканиасамогубця, про яких розповідають, що вони розбивають голову про скелю, якщо в їхньому житті виникають непереборні труднощі.
Елементи солодкого життя
Доминикана цілий рік «справляє» фестивалі. Це схоже на круговорот: карнавал у столиці СантооДоминго (лютий, напередодні великого поста), карнавал, що збігається із Днем реставрації (15 серпня, колись – початок війни з Іспанією), фестиваль меренги (кінець липня – початок серпня), фестиваль карибської музики (червень), який галасливо проходить у ПуэртооПлата з танцями під звуки джазу, блюзу й фолка.
Але все-таки головне «спокуса» Доминиканы – незаймана природа. Острівні заповідники заворожують ідилією. Острів Каталинита оточений прозорим Карибським морем, обрамлений пляжами з величезними черепашками, морськими зірками. Це границя Атлантики й Карибського моря. І зовсім неможливо підібрати епітети для острова Саона, де знімали рекламу «Баунти».
Сувенірні страсті
Промисловий туризм у Доминикане квітне. При сигарних артілях і ромових винокурнях і потрібно здобувати місцеві «специалитеты». Самі популярні марки рому – «Бругаль» (Brugal), а також «Бермудес» (Bermudez) і «Барсело» (Barсelo). Гарні сигари тут «водяться» у величезному асортиментах. Крім того, варто придивитися до якісних виробів із черепашачого панцира, кераміці, предметам з дерева, до знаменитих ляльок без осіб. Малюнки в наївному гаитянском стилі мають схожі сюжети: їжа, фрукти, гарна жінка, свято з мерензі, ром і море.
Кухня Доминиканы своєрідна, адже чимало націй внесло свою лепту в смаковий букет цих місць, де перемішалися європейські, африканські й місцеві рецепти. У ході боби, банани й різні городин у незвичних комбінаціях з м’ясом і рибою. І скрізь аперитив: мамахуана (mamаjuana) – це той же ром, тільки з місцевим домініканським колоритом: настояний на травках із червоним вином, медом і пряностями. Жителі острова п’ють мамахуану й для задоволення, і як засіб від будь-яких застуд і хворостей, і як натуральний афродизиак.
Джерело: from-ua.com

  Щодо того, що продукти, які ми вживаємо, якось пов’язані з нашими бажаннями й можливостями на любовному фронті, навіть сперечатися безглуздо. Хто не згодний, може провести експеримент – нехай місяць не їсть, а потім відправиться на інтимне побачення. Якщо зможе дійти. А от невеликий пост навіть розпалює бажання, що теж відзначалося неодноразово. Так що зв’язок між сексом і їжею безсумнівна – питання в тому, яка вона. Не чи правда, приваблива ідея – прямо за обіднім столом не тільки черево набивати, але й про кохану людину подумати? А заодно й одержати відразу два задоволення – і від їжі, і не від їжі. Так що зовсім не перешкодить установити, які саме продукти найбільше для згаданих ефектів важливі.
МОРЕПРОДУКТЫ Й РИБА
Мудрі греки не даремно вважали, що Афродіта народилася з морської піни («афрос» по-гречески й значить піна). У чомусь це правда: і риба, і морепродукты практично безсумнівно діють, як афродизиаки – засобу, що підсилюють любовний потяг. Дивного в цьому не так уже й багато. Риба, особливо морська, містить багато вітаміну сексу Е. І риба, і морепродукты – головне джерело фосфору, роль якого в інтимній сфері не обговорюється. Тунець, креветки й камбала постачають нас дефіцитним і потрібним для тонусу селеном, в устрицях безліч цинку, та й взагалі в морепродуктах мікроелементів скільки завгодно. Особливою славою користуються устриці – оскільки вони істоти двостатева, їм приписують подвійну любовну силу. Логіки в цьому стільки ж, скільки й у думці, що двостатеві устриці сприяють неправильній сексуальній орієнтації, але де ви взагалі бачили в любові логікові? Незамінні для любовних трапез осетрові, у тому числі виключена Далем із числа червоної риби стерлядь. Правда, і самі осетрові риби, і не менш еротично прославлена осетрова ікра мають ще однією еротичною властивістю – високою ціною (деякі взагалі говорять, що найдужчий афродизиак – це «Хаммер», а я не вірю: хто ж його прожує?).
От мідії, креветки й кальмари не в приклад дешевше, а користі від них, загалом, не менше – і легкоусваиваемый білок, і мікроелементів просто немеряно, ми їх у своєму раціоні використовуємо явно недостатньо, не звикли ще: може бути, хоча б для близьких людей наляжемо? До афродизиакам відносять і морських раків, будь те лангуст або омар, і морських гребінців, що прикрасили своєю черепашкою не тільки бензоколонки «Шелл», але й Венеру Боттичелли, і морських їжаків, чия жовтогаряча ікра дорожче будь-який чорної, і загадкового трепанга. ПРО, його згадую з особливою пристрастю: друзіэестонці з характерним прибалтійським гумором обгодували мене трепангами в одному з перших на Сахаліні кооперативних кафе й посадили в московський літак, і що мені снилося, коли я все-таки ухитрявся задрімати в кріслі, незважаючи на тісні джинси й ненав’язливий сервіс – про той не розповім нікому, та й однаково ніхто не надрукує.
 
ПЛОДИ ЗЕМНІ
Давню й заслужену репутацію афродизиаков має й маса овочів. У першу чергу це, як не дивно, лук і часник. Ще в античні часи вони були такими загальновизнаними символами чоловічого початку, що в пайку римського легіонера дозволялася заміна будь-яких продуктів на рівноцінні при двох виключеннях – лук і часник простому солдатикові вийми так положь, інакше нехай центуріон не ображається! Не менш славна й морквина, героїня паскудних анекдотів про черниць – ще стародавні греки використовували її в приворотних зіллях, причому для обох підлог. Збудливі властивості спаржі визнають не тільки в Європі, але й у Китаї – там її відваром лікують і від імпотенції, і від чоловічої безплідності. А колючий артишок навіть перевершив спаржу – у Західній Європі це ідеальне блюдо саме на пізню вечерю для двох, і артишоками кормила своїх коханців ще оспівана Дюма королева Марго. Про помідор я навіть уже й писав, що його ще 200 років тому використовували замість виагры, строго по рецепту лікаря й по трохи, щоб не отруїтися. Та й про те, що помідорова кожурка цілюща для чоловічої простати, теж начебто говорив, але такі речі не гріх і нагадати. Втім, усі городин хоч трохи, так афродизиаки, оскільки полезны для здоров’я взагалі. Мають певну еротичну репутацію й батат, і шпинат, і топінамбур, і навіть звичайна капуста, причому чималу. Не знає суперників серед грибів чудовий трюфель – хіба що когось збентежить, що свині добре його шукають по тій же причині, він і для свиней афродизиак, хоча це й кривдно.
А любовна трапеза без фруктів взагалі є щось немислиме – і не тільки тому, що смачно. Лідер тут, мабуть, банан, що містить не тільки купу корисних хімічних речовин і вітамінів, але й зовсім відверті эндорфины, що роблять нас упевненими й щасливими, що аж ніяк не заважає при самих різних обставинах. За ним, мабуть – купа цитрусових: від лимона, придатного й на любовні зілля, і на природний контрацептив, до грейпфрута, що рятує від депресії й апатії. Дуже корисна айва – саме її, а не яблуко, підніс Парис Афродіті, у часи Троянської війни ніяких яблук у тих місцях не розлучали взагалі. Абрикос добре діє у всіх видах – для гармонізації Инь і Янь китайці використовували навіть холодець із абрикосових кісточок. І звичайно ж, не варто забувати про ягоди, у тому числі й про найбільшу ягоду – білі рабовласники Південних штатів раніше вважали кавун їжею рабів і презирливо називали nigger special, а потім з’ясували, що в кавуні втримується крайцне корисний для коханців цитрулин, і гірко пошкодували, щоб зневажали ним раніше. Ну, а що полуниця й малина в цьому плані прекрасно діють, я вже писав – не буду повторюватися.
Тепер би тільки не забути всілякі орешки – від мигдалю до волоських, аж ніяк не пропускаючи фундук і кокос, і навіть кедрові орешки клацаючи частіше. З волоських горіхів, частіше незрілих, готовлять лікувальні зілля для, що випробовують проблеми, мигдаль ще финикийцы радили вживати, щоб такі проблеми навіть не виникали, а шейх ананафзави рекомендував тричі на ніч з’їдати, заїдаючи медом, по 20 миндалинок і 100 кедрових орешков, щоб на четверту ніч увійти в гарем і нікого не скривдити. А вже кокос вихваляє, як разжигатель нескромних бажань, навіть Аюрведа. Так що клацайте на здоров’я. І від гречки, що дає сили, не відмовляйтеся – це ж теж орешки! До речі, каші теж діють на делікатні функції організму надзвичайно сприятливо. Не відмовляйтеся від каш, і про вас ніхто не подумає: «Мало каші їв.».
КУРОЧКИ, БДЖІЛКИ, КОРІВКИ.
А що ж, м’ясо в цьому плані – ніяк? Аж ніяк, у ньому й протеїни, і вітаміни. Але є два правила: по-перше, чим менше прожарене, тем краще, і по-друге, від субпродуктів у цьому плані користі більше, чим навіть від якісного стейка. Особливо рекомендують печінка, мозок і зобну залозу, не говорячи вже про яєчка, яким надають ще й символічний зміст. Досить цінується й конина, причому не тільки на Сході – французи розсмакували її в 1812 році.
З молочних продуктів головний афродизиак, звичайно, сир, особливо м’яких пікантних сортів. Та й інші молочні продукти потрібні й серцю, і посудинам, але ж любовна техніка майже суцільно гідравліка, кістка в причиннім місці є тільки в моржа й істинно чоловічу твердість (не тільки характеру) забезпечують відповідні сосудики, наповнені кров’ю – от вам ще одне пояснення вираження «кров з молоком».
Курятина як афродизиак безнадійна, а от курячі яєчка цінуються надзвичайно, причому такий афродизиак, як яєчня з луком, ми знаємо, як говорив по іншому приводу Маяковський, спрацьованим ще рабами Рима. Деякі сексологи вважають, що сирі яйця навіть діють сильней. Але із сальмонеллой тоді прийде домовлятися самим. От з медом – ніяких питань, тільки користь, причому завжди й у всіх видах. З особистого досвіду особливо рекомендую різновиду із сильним заходом – тимьяновый, акацієвий, каштановий. Втім, отут похибки не буває, мед для всього гарний, і для того, про що ви подумали, теж.
ВКУШАЙ ВИНО, ВКУШАЙ ЛЮБОВ!
По практичнім уживанню вино в нашій країні, та й у сусідніх – афродизиак номер один, і дешеві радянські нібито портвейни ще піввіку назад іменували «бабоукладчиками». Але засобу для відключення пильності й бридливості, навіть такі ходові, як спирт, я й розглядати не стану – анестезіолог я, чи що? Випити перед побаченням горілки – це як зізнатися вголос, що тобі страшно. А от чарка коньяку прекрасно тонізує й може подіяти на чоловіка в правильному напрямку. У жінок є свій коньяк – мадера, її саме так, «дамським коньяком», і називають, і п’ють зі спеціальної мадерной чарки, це сама більша чарка, на 75 грам. Прекрасно діють витримані десертні й лікерні вина, жінки їх обожнюють, а впитися настільки тонким напоєм нереально. Приблизно та ж сама дія виявляє якісний вермут, і Джеймс Бонд недарма так любив замовляти мартіні – усіх прекрасних розвідниць, які пили з ним цей напій, він, так сказати, перевербовывал. Але головний напій любовного побачення, швидше за все, все-таки шампанське – від нього просто неможливо відмовитися, не даремно ж великий шампанист Віктор Лансон затверджував: «Я роблю вина для себе й продаю тільки те, що не можу випити сам». І лікери жінкам подобаються, і від келишка сидру вони не відмовляться, і небагато старого витриманого скроні може зробити їх ще милею й доверчивей – але знайте захід! Вона приблизно вдвічі менше, чим ви зараз подумали.
І НЕМАЄ КІНЦЯ.
Ви думаєте, це все? А пряності – кориця, гвоздика, лаванда, кумин, куркума, иланг-иланг, мускатний горіх, перець чилі, нарешті? А травички – від страстоцвета до лопуха, про зелень уже й не говорячи? Так тільки про шоколад можна сказати не менше, чим про весь описаний вище! Просто афродизиаки, крім усього іншого, у кожного свої. Говорять, щоправда, що це все самонавіяння, і про що так тобі сказали – те й афродизиак. Але не будемо занадто скептичны. Адже просто хочеться вірити, що афродизиаки є – не знайти людей, навіть дуже щедро обдарованих у цьому плані природою, які не прагли б ще більше. Так що пробуйте – і вам повезе

Здоровіша засмага для здоровішого тіла
 
Засобу для засмаги захищають шкіру від шкідливого впливу сонячних променів. А чи можуть вони оздоровити наш організм?
І зовні, і зсередини
Рівна гарна засмага актуальна в будь-який час року. Але під час пляжного сезону, коли одяг стає усе більш відкритої, хочеться, щоб шкіра скоріше придбала золотавий відтінок.
Однак після зимового недоліку сонця підготовка до сонячних ванн повинна бути особливо ретельної. Мова йде не про новий купальний костюм або стильний крислатий капелюх. І навіть не про правильно підібрані засоби, необхідні до й послу засмаги, адже  вони виявляють лише поверхневий вплив, захищаючи шкіру тільки зовні.
Правильна підготовка до теплої «сонячної» зустрічі повинна починатися зсередини- зі зміцнення й оздоровлення організму. Тільки так можна одержати гарну засмагу й не нашкодити своєму здоров’ю, і навіть навпаки – принести йому максимальну користь. А гарним помічником у цій справі може стати Nature Tan.
Два слова, що становлять оригінальна англійська назва цієї біологічно активної добавки-  Nature («природа») иTan («засмагу»),- говорять про двоїсту функцію засобу.
Nature Tan сприяє одержанню рівної, стійкої засмаги з «модним» відтінком, одночасно воложить шкіру й забезпечує весь організм необхідними в літній період вітамінами й мінеральними речовинами.
Усі що необхідно
Така дія біодобавки обумовлена особливим, ретельно збалансованим складом «сонячних капсул». Кожний елемент Nature Tan, працюючи в «команді» з усіма іншими, виконує свою, чітко обкреслену функцію. Розглянемо їх більш уважно.
Вітамін Е
Цей вітамін – відомий антиоксидант, що сповільнює процес старіння кліток( а саме цим чреваті тривалі сонячні ванни).
Вітамін Е вкрай необхідний у жаркі дні людям, що страждають сердечнососудистыми захворюваннями. Для них вітамін Е просто незамінний: він збагачує кров киснем, поліпшує клітинне харчування, зміцнює стінки кровоносних посудин, запобігає утворенню тромбів і робить серцевий м’яз більш міцної.
Вітамін Е захищає жиророзчинні вітаміни від руйнування киснем і сприяє кращому засвоєнню не менш важливого для здоров’я вітаміну А. Крім того вітамін Е запобігає появі старечої пігментації шкіри, перешкоджає розвитку хвороби Альцгеймера (див. енциклопедія «ВикипедиЯ» ), допомагає при лікуванні діабету й зміцнює імунітет у цілому. Нестача цього вітаміну приводить до несприятливих  змін серцевого м’яза, втраті репродуктивної здатності, сексуальної апатії.
Вітамін З
Один із самих популярних і самих нестійких вітамінів. Незважаючи на гадану доступність, особливо в літній сезон (вітамін З утримується в багатьох овочах, ягодах і фруктах), він не накопичується в пуття. А теплова й хімічна обробка так само, як і  тривале зберігання, значно знижують його зміст в «дарунках природи».
Крім того, вітамін Зі знищується під впливом стресу, погано «переносить» тютюновий дим і деякі медикаменти, зокрема аспірин і оральные контрацептиви. Так що його додаткове вживання в теплу пору року не менш важливо, чому в період весняного авітамінозу або зимових холодів.
Як і вітамін Е, вітамін З є потужним антиоксидантом і відіграє важливу роль в окисно-відновних процесах. Він бере участь у синтезі коллагена, що сприяє пружності шкіри, а крім того, нормалізує проникність капілярів і регулює свертываемость крові.
Вітамін З відомий своєю протиалергійною дією, що особливо актуально влітку, у період поллинозов (алергія на пилок рослин), кропивниць і інших мало приємних « чесательноччхальних» реакцій.
 Вітамін З допоможе впоратися з надмірними фізичними й емоційними навантаженнями.
Нестача вітаміну Зі чревата млявістю, дратівливістю, сухістю шкіри, ослабленням імунітету, легкістю виникнення синців і повільним загоєнням ран.
Бета-каротин
Каротиноид бета-каротин – це провітамін відомого вітаміну А. В «справжній» вітамін він перетворюється в результаті окисного розщеплення в печінці. Одержати вітамін А можна з ряду цілком доступних продуктів – його джерелами є печінка, молоко, вершкове масло, жовтки й риб’ячий жир.
Але останні дослідження показали – заповнити дефіцит цього вітаміну тільки « з їжі» практично неможливо, організму необхідна додаткова вітамінізація.
Вітамін А, так само як бета-каротин, захищає мембрани кліток головного мозку від дії вільних радикалів, причому бета-каротин «знищує» самі небезпечні з них – радикали поліненасичених кислот і радикали кисню. Крім того, бета-каротин допомагає запобігти  захворюванням серця й артерій і підвищує зміст у крові «корисного» холестерину.
 Бета-каротин благотворно впливає на зір, що немаловажне під час перебування на яскравім сонці (навіть якщо у вас правильно підібрані сонцезахисні окуляри).
Нестача  бета-каротину може викликати погіршення зору, ослаблення імунітету, часті респіраторні захворювання. Дефіцит цього провітаміну негативно позначається на стані шкіри: сухість, ранні зморшки, акне й дерматит – супутники гіповітамінозу вітаміну А.
Селенів    
Селенів не даремно називають мікроелементом довголіття. Він охоронять клітинні мембрани від атаки активних форм кисню, і підсилює антиоксидантные властивості свого «колеги» – вітаміну Е. Зараз, в умовах несприятливої екологічної обстановки, селенів незамінний у якості экологопротектора – він захищає організм від безлічі шкідливих речовин, таких як свинець, кадмій, ртуть та інші. Також селенів, відомий своєю антиканцерогенною дією.
Нестача селен «провокує»  раннє старіння організму й атеросклероз. Крім того, дефіцит цього мікроелемента в 7 раз збільшує ймовірність виникнення інфаркту міокарда. А тим часом дефіцит селен, по даним Інституту харчування РАМН, випробовують 80% росіян.
Цинк
Роль цього мікроелемента в нормальній роботі організму надзвичайно велика. Боліти завжди неприємно, а влітку, у гарну й теплу погоду, – особливо.
Цинк «застрахує» організм від подібних  неприємностей, адже він поліпшує стан імунної системи, а разом з вітамінами С и А стимулює синтез антитіл і виявляє сильна противірусна дія.
Цинк регулює обмін речовин, благотворно впливає не тільки на стан шкіри, нігтів і волось, але й сприяє регенерації тканин.
Цинк по праву можна назвати літнім і «гарячим» мікроелементом – він відмінний афродизиак, відомий своїм позитивним впливом на репродуктивну систему. Недарма устриці – рекордсмени по змісту цього корисного елемента – стали легендарним продуктом для підтримки чоловічої сили.
Нестача цинку може привести до депресії, порушень нервової системи, а також до викривлень нюхових і смакових відчуттів, які перешкодять насолодитися новими блюдами під час літнього відпочинку.
Куркума
Екзотична пряність золотаво-жовтої, як ідеальна засмага, кольори, куркума має безліч корисних  властивостей. Вона прекрасно впливає на печінку, підсилюючи її детоксикационную функцію. На основі куркумы проводяться засоби для лікування холециститів, жовчнокам’яної хвороби й жовчних кольок.
Куркума допомагає при лікуванні шлунково-кишкових захворювань, застуді, хворобах горла, ефективно позбувається від кропивниці. Недавно була відкрита ще одна властивість цієї індійської пряності – вона здатна запобігати захворюванню цукровим діабетом і боротися з ожирінням.
Для аматорів сонячних променів куркума просто незамінна. Її застосовують для зняття запалень і опіків, а в Індії куркума традиційно входить до складу косметичних кремів і мазейпантисептиків. У комбінації з бета-каротином порошок куркумы сприяє утвору стійкої, рівної й гарної засмаги без опіків, почервонінь і роздратувань.
Изофлавоны сої
Изофлавоны сої забезпечують шкірі глибоке зволоження, настільки необхідне після прийняття сонячних ванн, і захищає її від шкідливого впливу ультрафіолету. Особливо полезны вони для жінок «постбальзаковского» віку, тому що регулюють гормональне тло, запобігають старінню, поліпшують колір особи, стан шкіри в цілому й загальний стан організму.
Ці речовини ефективні також при лікуванні й профілактиці атеросклерозу й сердечнососудистых захворювань.
Екстракт виноградного вичавлювання
Екстракт виноградного вичавлювання містить комплекс речовин за назвою «проантоцианиды».
Якщо вимовити це досить складно, то зрозуміти всі гідності – простіше простого. Комплекс  проантоцианидов є наймогутнішим антиоксидантом – він в 50 раз сильніше вітаміну Е и в 20 раз – вітаміну С.
Проантоцианиды сприяють  запобіганню серцевих захворювань, їх використання є гарною профілактикою захворювань вен і капілярів, включаючи венозну недостатність, варикозне розширення вен, крихкість капілярів і захворювання сітківки око.
Таким чином, усе компоненти біодобавки Nature Tan підібрані таким чином, щоб підсилювати дії один одного. Вони оптимально активізують механізми природнього захисту організму й постійно підтримують їх. Уживання Nature Tan дозволяє не тільки придбати здоровішу засмагу, але й запастися «сонячним» здоров’ям на весь рік.
 
Правила здоровішої засмаги
Оптимальний час перебування на сонце – до 10:00 і послу 16:00. Саме небезпечне – з10:00 до 14:00.
Перше перебування на пляжі не повинне тривати довше 10-15 хвилин.
Засіб для засмаги наноситься за 15 хвилин до виходу на сонце й за півгодини до купання. «Обновляти» його краще кожні дві години.
Загоряти топлес не рекомендується жінкам старше 24 років. Ще одна умова – відсутність схильності до захворювань молочної залози.
Не можна загоряти на голодний шлунок або відразу ж після рясної трапези. Ідеальний варіант – сонячні ванни через 1-1,5 години після їжі.
Парфуми й дезодоранти – не кращі супутники пляжного дозвілля. Деякі компоненти парфюмерно-гігієнічних засобів можуть викликати сонячні опіки.   
 
Ультрафіолетові промені діляться на промені UVB- і UvaзДіапазону. Якщо дія перших майже повністю блокується захисними речовинами, що входять до складу  лосьонов і кремів для засмаги, то на другі багато «сонячні фільтри» майже не діють. Основний захист від UvaуПроменів – це одяг, а тим часом саме ці промені викликають таке захворювання, як меланома ( найнебезпечніший тип раку шкіри).
При підготовці до літньої відпустки краще почати приймання продукту Nature Tan завчасно – як мінімум за 45 днів по 1 капсулі щодня. Під час перебування на сонце приймання Nature Tan триває в тій же дозуванні. Щоб зберегти засмагу « якнайкраще», БАД потрібно ухвалювати ще 15 днів після відпустки по 1 капсулі в день.
 
Замість сонця
Зараз існує не одна альтернатива природним сонячним ваннам. Але наскільки вони ефективні й полезны?
Солярій
Солярій дозволяє легко й досить ощадливо підтримувати гарна засмага в будь-який час року. Крім того, промені штучного сонця допомагають боротися  з депресією. Уважається, що сучасний солярій впливає на еластичність шкіри, чому природні сонячні промені.
Але.
Відвідування сонячних кабінок має безліч протипоказань: захворювання крові й щитовидної залози, вагітність, приймання антибіотиків і гормональних препаратів.
Солярій краще не відвідувати людям, що мають велику кількість родимок на тілі ( через ризик переродження родимок у злоякісні пухлини). Навіть при відсутності протипоказань лікарі не рекомендують проводити серію сеансів у солярії частіше, чим двічі в рік.
Автозагар
«Сонечко в тюбику» (лосьоны, креми та інші засоби з ефектом автозагара) дозволяє швидко й без турбот обзавестися засмагою в домашніх умовах, паралельно воложачи й зм’якшуючи шкіру. Автозагары бувають як швидкодіюч, що проявляють протягом 24-48 годин, так і «поступові» – золотавий відтінок шкіра здобуває протягом тиждень^-іншої.
Але. 
Наскільки рівним і гарним буде новий відтінок – угадати складно. Плями, нездорова жовтизна й розлучення можуть з’являтися навіть при використанні автозагара відомої фірми. Крім того, ці засоби залишають сліди на одязі й не забезпечують захист шкіри від сонця.
Air Art
Під час цієї салонної процедури фахівець  за допомогою особливого встаткування наносить на тіло лосьон на основі пігменту цукрового очерету. Засмага виходить рівним, гарним, не залишає плям, зм’якшує й підтягує шкіру.
Але. 
Тримається це досягнення косметології ледве довше  тижня, а коштує досить недешево. Про захист шкіри від сонця, зрозуміло, мови не йде.
Засобу з ефектом засмаги
Звичайно це пудри й тональні креми для особи, а також масла й лосьоны для тіла, що дозволяють зробити шкіру на тонуіншої темніше. Безпечні й легкі у використанні.
Але. 
тримається така засмага максимум доба – до першого контакту з водою. Захисту від сонця не забезпечує.
 

Отут наш ДМ із ролевки десь відрив от таку вешч )))
Увійшовши усередину, Ви побачили трактирника. Він підійшов до Вас і відкрито витягся через пазуху список із забороненими блюдами, іграми, напоями, забавами й іншими розвагами й стравами, на чолі якого красувався мудрий напис “Божевільне меню”.
- “Тикнеш пальцем в, що сподобалося блюдо і я його принесу!” – сказав трактирник.
Божевільне меню
Перші страви
“Юшка з фенікса”
(ну дуже смачна)
Ефект:
Вам приносять тарілку із супом у якій плаває маленька, поганоробдерта тушка фенікса на особі якого відбилося почуття страху й безвихідності. Повними жалості очами, до яких уже підступили сльози, ви дивитеся на це крихітне, невинноубиенное істота, але коштує трактирникові принести рахунок, як ви миттю відправляєте фенікса в останній полет. на дно вашого шлунку.
Спосіб готування:
Усім відомо, що фенікса не можна присмажити, тому що він заново відроджується з вогню, але це не виходить, що його не можна зварити.
“Окіст єдинорога”
(с поджаристой скоринкою)
Ефект:
Вам приносять добротний окіст єдинорога й рулон эльфийских рукописів. Ви відразу ухвалюєтеся за поглинання м’яса й питально поглядаєте те на папір, то на, що посміюється в куркуля трактирника. Ледь стримуючи сміх, він пускається в пояснення: “М’ясо єдинорога безболісно можуть їсти тільки дівичі й незайманої. В інших же воно викликає моторошний понос, от чому я подаю його з эльфийскими рукописами”.
Ви вже було зібралися виплюнути цю гидоту на підлогу, як побачили могутній волосатий куркуль трактирника. Тоді без зволікання ви схопили рукописи й побігли на задній двір…
Спосіб готування:
Насправді окіст єдинорога – не що інше як звичайна конина, підсмажена зі спеціальною травичкою, що викликає понос. Але тому що в таверну не заходив ще не один дівич, а незайманої не продерживались і години, те поки нікому ще не вдавалося спростувати легенду про чудесну дію м’яса єдинорога.
“Ікра русалки”
(с гарніром)
Ефект:
Перед вами ставлять шикарне блюдо, прикрашене зеленню, підсмиканими пухом вушками ельфа, паштетом з печінки орка, підсмаженим м’ясо рифів. У центрі цього м’ясного достатку на шматочку бороди гнома піднімається піала з ікринками русалки. Не обертаючи уваги на інші изыски, ви миттю проковтуєте чудесний делікатес і раптово відчуваєте в роті смак курячого калу (хоча як вам пам’ятається ніколи раніше його не пробували).
Не показуючи виду, ви гордо закушуєте печінкою орка, эльфийскими вухами, м’ясом рофа, шматочками салату й навіть бородою гнома.
Примітка кухареві:
Це блюдо розраховане тільки на простаків, тому що маги давно довели, що все русалки живородні!
Спосіб готування:
Паштет з печінки оркаоалкоголіка, жодного разу не чищені вуха ельфаждовгожителя, добре прожарене м’ясо молодого рифа й бороду гнома укласти на листи салату, а поверх бороди поставити піалу із трьома ікринками, виліпленими з курячого калу й пофарбованими червоною фарбою.
“Устриксы”
Ефект:
“Уже целую вічність не їв устриць!” – виголошуєте ви й починаєте потирати руки чекаючи вишуканого обіду.
До вас підходить служниця й простягає засалену хустку. Ви кидаєте його на коліна й посміхаєтеся ввічливій служниці.
- Эммм. шановний пан, це на особу. – соромливо виголошує служниця.
Ви нічого не розумієте, але все-таки дозволяєте служниці пов’язати вам хусткою ніс і рот.
Через пару митей до вашого столика підходить орк, у руках якого ви бачите величезне підношення, накритий зверху кришкою. Орк ставить перед вами підношення й кладе величезні закривавлені щипці.
- Вони ще й кусаються?! Хех. – посміхнулися ви, але відразу ваш погляд упав на праву руку орка, якої попросту говорячи не було. Орк ощирився й потряс культяпкой так, ніби праг погрозити неіснуючим куркулем.
Дочекавшись, поки зеленокожий офіціант зникне, ви берете в праву руку щипці, а ліву кладете на кришку й зі словами “А! Де наша не пропадала!” піднімаєте її.
Моторошний монстр, що чавкає, жадібним оком дивиться на вас начебто б прагне зжерти. Зізнайтеся чесно, ви ніколи не випробовували такого жаху, як у цей момент, коли оголодавший “устрикс” вирішує, що першим відкусити від вашого соковитого рожевого тіла.
- А-А-А!!! – почувся ваш несамовитий крик, і вже через мгновенье все вп’ялися на те, як жорстоко, кліщами, ви лупите “нещасного” устрикса.
Небагато заспокоївшись, ви раптом розумієте, що той самий зеленокожий офіціант коштує зараз праворуч від вас і тримає щось у руках. ви обертаєтеся й чуєте незворушний голос: “Вам з лимонним соком?..”
Спосіб готування:
З Кулінарної книги для починаючих кухарів ” Як приготувати друга до вживання. вашої першої страви”:
“Якщо ви прагнете заощадити на пійманні величезних, неповоротких устриксов, те я можу порадити вам заплатити двом-трьом шукачам пригод, щоб ті принесли вам трохи малят. причому обов’язково живих (у цьому випадку вам, скоріше всього, прийде в підсумку оплачувати роботу меншого числа сміливців)
Будьте обережні! Ці тварини (я говорю про устриксах, а не шукачах пригод) дуже люті й ненажерливі, тому разом з ними подавайте що-небудь важке, наприклад молоток або кліщі.
Не забудьте подбати про своїх відвідувачів, піднесіть їм ганчірку, щоб прикрити рот і ніс від сморідного заходу, свежеубиенного ними устрикса.
Крім того, подавайте устрикса разом з лимонним соком, він притупляє моторошний смак цього вишуканого блюда…
“Вареника”
(ексклюзивне)
Ефект:
- Трактирник! – розриваєтеся ви близько п’яти хвилин, поки на ваш заклик не приходить кремезний гном.
- Його Немає! Я за нього. Чого ти отут розкричався? Ти що мазохіст?
Ви, безумовно, і поняття не мали про те, що значить “мазохіст”, але низом спини чуяли, що це якось пов’язане з куркулем гнома й вашою особою.
- Не кип’ятися, шановний гном! Я просто погортав отут ваше меню. – ви кинули пожовтілий листок на стіл і продовжили. – А у вас немає нічого звичайного? Якої-небудь людської їжі?
- Наприклад?
- Ну, наприклад, великої тарілки “вареників з картоплею й зі сметаною”?
- Вареників, говориш? – гном почухав потилицю. – Немає! Але зараз будуть.
І він вийшов на кухню, прихопить із собою, що дрімав на сходах орка.
Гном, звичайно, знав, що таке смедана й карокішка, але, що таке вареники! Якесь дивне почуття підказувало йому, що це щось варене… але що?
Спритний гном налив кухоль медовухи й віддав кухареві карокішку ( так, так, карокішку… і не такі тварини водяться у Фаеруне). “Так… вареники… а якщо карокішку зварити в медовухе? Мда… а не чи загориться вона від кухонного жару… була не була, чай трактирник не образиться, якщо я йому отут усе спалю до чортової матері… у третійете раз!..”
Пройшло п’ять хвилин після того, як кухар пішов на кухню. Від туди потягнувся чарівний аромат і з’явився гном, який з гордістю ніс на підношенні варену карокішку в медовухе.
“Секрет цього блюда, – почав натхненно брехати гном, – розповіла мені моя пра-прабабка. Для того, щоб це приготувати, потрібно піймати зрілу карокішку (така тварина, яка живе на деревах і дістає всіх своїми березневими карканиями). Цю саму животинку потрібно варити в цебрі особою, смеданной медовухи. Після того, як зварили ощипать і посипати всім, що знайшов на кухні по смакові!..
Головне – не переборщити… клієнт, все-таки повинен залишитися в живих, інакше нікому буде заплатити за послуги Лікаря…”
“Яблука з м’ясом”
(або М’ясо з яблуками)
Ефект:
Скрип дверей, що відкрився, відволік вас від споглядання битви двох тарганів за володіння самкою.
Ви підняли очі від підлоги й побачили у дверях людини, з накинутим на голову чорним каптуром ( Начебто б у Таверну заходять інші особистості?!)
Незнайомець пройшов у глиб залу й підійшов до вашого столика.
- У вас вільно? – почули ви дзвінкий мальчишечий голос.
- Сідай! Потіснюся.
Хлопець акуратно присів на край вільного стільця й плавним рухом скинув із себе каптур. Його волосся відливали перловим кольором, що іскриться. Юнак побрав у руки мотузку й спритно зв’язав волосся в “хвіст”, так що ви відразу помітили його пухнаті загострені вушка.
- Кхм, кхм. – прокашлявся молодий ельф і з великим трепетом подивився колом.
Ви відразу ж розпізнали в цьому юнаку молодого птенчика, що тільки що вилетів з батьківського гнізда в цей “великий чудесний мир”.
Звук кроків Трактирника відразу змусив вас отямитися.
- Куди подівся цей поганець?! – пробурчав Хазяїн. – Слышь, Подорожанин, ти його годиною не видал? Такий високий ельф зі шрамом через усю особу?
Ви негативно покачали головою.
- Твою мідь, – вилаявся Трактирник і кинув швидкий погляд у ту частину залу, де відвідувачі звичайно ушановували ” іменинниківнельфів”. Але там було порожнє й навіть (що дивно) тихо. – У мене замовлення “горить”: клієнт рве й метає. А він з тих людей, яких “краще” не злити!
Ви на секунду уявили собі тієї людину, якої страшив сам Трактирник, і нервово сглотнули.
- Може я на що придамся? – почувся тонкий мальчишечий голосок. – Я, у себе на батьківщині, часто допомагав мамі на кухні!..
Трактирник презирливо фиркнув на парубійка й оценивающе оглянув його від голови до ніг:
- Добре! Згодишся. іди за мною!
І вони обоє зникли на кухні.
Пройшло ще хвилин п’ять перш ніж з більшим блюдом у руках у Зал вийшов Хазяїн. Спритно розштовхавши всіх зустрічних він підійшов до столика, за яким сидів лицар ну досить злісної зовнішності.
- Ваше замовлення, сер! Яблука з м’ясом. – вимовив Хазяїн і підняв кришку. На блюді лежав ельф з перловими волоссями. засмажений до хрусткої скоринки.
- Яблука з эльфийским м’ясом! Ммм, моє улюблене.
Напої
“Мандрагорове щастя”
Ефект:
Після першого ковтка приємна теплота розлилася по вашому тілу, після другого ви полізли обніматися з орками, після третього щастя підступило до вашого горла й почало литися через край, ви захотіли поділитися їм з навколишніми. І отут пролунав голос трактирника: “Я ж сказав! Не блевать на моя підлога!!!”
І знову ви змогли встати на ноги тільки через годину.
Спосіб готування:
Три частини товченого кореня мандрагоры, мни частини подзаборного лопуха, змішай усе це з есенцією ранкового щастя п’яниці й вари до загустения.
“Ковток алмазів”
(мрія алкоголіка)
Ефект:
Цей магічний відвар зробив на вас велике враження й, осушивши пінту, ви впечатались у кришку стола. Опам’ятавшись, ви не дорахувалися трьох алмазних зубів і чотирьох срібних ґудзиків!
Чудеса!..
Спосіб готування:
Ми відібрали кращий порох гірських велетнів, що живуть на південному гірському хребті, щоб донести до вас чудесний смак, який підкреслює найчистіша джерельна вода!
Але тільки не запитуйте, що ці дикуни називають порохом…
“Эльфийское молоко”
Ефект:
Вам приносять глиняний глечик, до країв заповнений молоком, і маленьку трехнаперсточную кружечку. Ви дивитеся на глечик, потім на кухоль, потім знову на глечик, і із гнівним лементом: “Не військова ця справа – пити молоко!”- випиваєте все до останньої краплі.
І в той же момент ви відчуваєте різкий біль у голові, а ваші очі застеляє молочно-білий туман. І на цьому тлі ви бачите прекрасну эльфийку з величезної тридцатипудовой дрюком у руках.
“Хто ти, про чудо?”- виривається з ваших вуст.
“Я прекрасна фея тверезості!”- відповідає вам эльфийка й ударом своєї ” чарівної палички” відправляє вас назад у реальний мир до хворої голови. брунькам і ребрам…
Спосіб готування:
Нехай не турбуються захисники дикої природи, ми тримаємо своїх ельфів тільки в самих сприятливих умовах: найчистіші хліви, найкраща їжа й тільки самі ніжні руки орковддоярок. Саме тому це молоко виходить таким. оригінальним.
“Кривава Мэри”
(коктейль)
Ефект:
Ви повільно потягуєте прекрасне молоде вино й спостерігаєте за роботою трактирника, який завзято полірує дерев’яні кружки.
До стійки підходить пергаментно-кожий вампір і, змовницьки посміхнувшись, виголошує: “Мені як звичайно…” Трактирник відповідає йому такою ж посмішкою й, діставши з-під стола покриту інеєм пляшку, наливає повний кубок рубиново-червоного питва.
Вампір посміхається й, побравши напій, іде назад до галдящей юрбі.
- Що це? – запитуєте ви.
- Коктейль Кривава Мэри, – виголошує трактирник, дивлячись на просвіт дерев’яний кухоль.
- А можна й мені теж?!
- Можна… – посміхається трактирник і, опустившись під стійку, додає, – …тобі з эльфийской кров’ю або гномьей?
Спосіб готування:
Згідно з оригінальним рецептом він готується із трьох різних типів крові: эльфийской, гномьей, і людської. Усе це необхідно змішати в рівних пропорціях і остудити.
Але тому що пролиття людської крові ця година заборонена, те зараз частіше можна зустріти чисту гномью або эльфийскую кров, видавану за коктейль Кривава Мэри.
” Без Тебе”
(коктейль)
Ефект:
Трактирник уважно спостерігає за тим, як двоє орков методично б’ють якогось молодого ельфа.
- Мандрівник, ти коли-небудь любив? – виголошує хазяїн таверни, повернувшись до вас.
Ви негативно мотаєте головою.
- А я так… – мрійливо виголошує трактирник. – Це була прекрасна молода дівчина-південка. У неї були такі очі! Такі очі!
- Які?..
- Так от такі! – трактирник стискає куркулів, намагаючись зобразити очі своєї коханої. – Більші…
У передчутті чергової романтичної історії з неодмінними подвигами, проблисками шляхетності й злими викрадачами незайманих ви всідаєтеся поудобней і готуєтеся слухати.
- Вона працювала танцівницею в борделі… Ніяк не можу її забути. Хіба що… – трактирник дістає з-під стійки сулія й робить звідти ковток. Через мгновенье він розпливається в посмішці й, прихопивши із собою голограф, іде кудись.
Спосіб готування:
Для готування цього магічного відвару необхідно побрати сто грамів найчистішого спирту, п’ятдесят гномьих зліз, п’ять частин будь-якого сильного афродизиака (наприклад, ядра фештиха) і лавровий лист для заходу. Запевняю – після такого напою ви готові хоч вічно жити без неї… або без нього!
“Крижана Глотка”
(тільки для вихідців з Темного королівства)
Ефект:
- А це щось новеньке! – виголошуєте ви й з ентузіазмом починаєте тикати у відповідний пункт меню.
Почувши вашу п’ятихвилинну тираду, основна думка якої, якщо забрати всю лайку, зводиться до крику “Швидше!”, зі свого місця піднімається орк і з пекельною усмішкою відправляється на кухню.
Через пару хвилин він вертається назад, несучи в руках обмотану хутром пляшку. Він підходить уводити, увести до ладу вашому столику й ставить її на стіл. Спритно розправившись із пробкою, орк наливаємо у ваш кубок бірюзову рідину, від якої віє холодом.
Ви вистачаєте кубок і вливаєте в себе залпом увесь уміст, раптово ви зауважуєте, що орк ухвалюється реготати.
Ваше горло в той же мить застигає й перетворюється в крижане пекло! Ви відчуваєте, що душу поступово виходить із вашого тіла, бажаючи піти куди-небудь, де потеплее.
- На, запий! – виголошує орк і наливає вам у кубок небагато води. – Дурень! Це ж Крижана Глотка! Її смертним не можна, вона душу заморожує.
Десерти й салати
“Фруктовий салат”
( з екзотичних фруктів)
Ефект:
Ви довго водите пальцем нагору вниз за списком блюд, намагаючись вибрати саме невинне, коли, нарешті, помітивши роздратування хазяїна таверни, тикаєте в напис “Фруктовий салат”. Не произнеся ні слова, трактирник віддаляється на кухню, а ви ухвалюєтеся чекати свого замовлення.
Через буквально пару хвилин з боку кухні пролунав несамовитий жіночий крик. Хазяїн таверни вийшов до гостей і повільним похмурим голосом вимовив: “Служниця. сунула руку в овочерізку.” На мить запановує мертве мовчання, після чого трактирник додає: “Хто-небудь прагне котлету із чоловічини?..”
У мгновенье ока все вертається на круги свої. Розштовхуючи відвідувачів, трактирник підходить уводити, увести до ладу вам і передає тарілку, на якій лежать заляпані кров’ю апельсин, яблуко, груша й ніж: “Вибач, друг. нічого не поробиш.”
Спосіб готування:
Для салату знадобляться: апельсин, яблуко й груша. Усе це слід дрібно порубати й перемішати. Наприкінці додати сліз гнома по смакові.
Примітка кухареві:
Сунути руки служниць в овочерізку не обов’язково.
“Ґоґоль-моґоль”
(легендарний десерт)
Ефект:
“Ґоґоль-моґоль!” – виголошуєте ви, смакуючи смак чудесного блюда про який були сильно наслышаны.
“Эльфийский або орочий?” – запитує мила служниця, прислана хазяїном.
” Звичайно, орочий! Воїнам не пристало пити эльфийскую бормотуху!!!” – випалили ви, намагаючись зробити враження.
Служниця миттєво віддаляється й через хвилину приносить вам кружку з дурнопахнущей зеленою масою. Не подаючи виду, ви робите ковток, потім ще один і ще один. Нарешті, дивлячись в упор, запитуєте: “И в чому ж підступ?!”. “Ніякого підступу” – було вам відповіддю…
Спосіб готування:
Усім відомо, що ґоґоль-моґоль готується зі збитих яєць…
Ельфи звикли готовити цей чудесний напій з яєць драконів. За допомогою хитрості й кмітливості “лісовий народ” відшукує гнізда могутніх ящерів і викрадає їхні величезні яйця. Через цей тільки багатії можуть дозволити собі такий напій.
Як водиться, орки швидко перейняли спосіб готування цього блюда. з тим лише відмінністю, що вони не точно зрозуміли фразу “яйця дракона”. Тому дуже рідко в орочьих землях можна нині зустріти самця дракона. незнайомого з орками-поварами…
“Банан”
(ніжні ласощі)
Ефект:
Ви не очікували, що до банана додається мавпочка, яка повільно немов спокушаючи вас, стала їсти фрукт.
Банан зник, мавпочка стрімко втекла на кухню. Зате ви одержали несказанне задоволення.
“Трактирник повторити!”
Спосіб готування:
Для готування банана потрібен банан і мавпочка, нагодована фештихом – відомим афродизиаком (якщо не буде фештиха, можна нагодувати мавпочку равликами).
Примітка кухареві:
Важливо не перегодувати мавпочку фештихом. А якщо ні, то вона почне витворяти з бананом таке!.. Минулого разу мавпочка приставала спочатку до банана, потім до відвідувачів і якби п’ятеро могутнього хлопців вчасно її не відтягнули, то!.. ну, у загальному ви розумієте.
“Печені яблука”
(кінські)
Ефект:
Хазяїн приносить вам на блюді пари ширяючих коричневих кульок.
- Я не буду це є! – виголошуєте ви й відсуваєте блюдо.
- Що значить не буду?! Знаєш скільки часу я їх готовив?!
- Але ж це ж, вибачте мене, гній!!!
- Не гній, а кінські яблука! Причому печені!
- Яка різниця, однаково, гній – завжди гній, навіть коли печений! Я знаю – пробував!.. Эээ… у змісті чув це від тих, хто пробував!..
- Кинь мандрівник, ти що ж, не чув чудесну історію про кінські яблука? – здивовано вопрошает трактирник.
- Неа…
- Ну, тоді влаштуйся поудобней і послухай, – трактирник підсуває стілець і сідає напроти вас. – На зорі століть, коли мир був ще дуже молодий і недосконалий… людям, саме собою, було нема чого є! У ті часи їм пощастило знайти дерево, яке давало чудесні плоди, вони збирали ці плоди й пекли їх, а тому що їхні коні несказанно любили ці фрукти, те їх і прозвали кінськими! А дурні нащадки стали називати кінськими яблуками, сам знаєш що!.. Так що їж і не відвертай мені отут ніс!!!
Спосіб готування:
Основний складової цього блюда є легенда про кінські яблука, придумана трактирником.
По легенді, коли до легендарного трактирника прибув у гості головний радник короля, той зажадав принести йому на стіл усе найкраще.
Але коли останнє блюдо кануло в безодню, іменовану глоткою радника, той прорычал: “И це все?!” Угораздило ж трактирника бовкнути “ні”!
Йому нічого не залишалося, як за кілька митей придумати нове блюдо. І от, розв’язавши, що якщо вмирати, то вмирати з посмішкою на вустах, і він запік у печі пари кульок кінського калу, приніс їхньому радникові й розповів тільки що придуману “легенду про Кінські яблука”…
“Желе”
( зі Смрадня)
Ефект:
Як відомо, Смрадни (моторошні виплодки Хаосу) живуть у темних, ними ж запаскуджених печерах. Издревле кращі з лицарів вистежували й винищували цих істот. Ви скажете, що вони були шляхетні… Аж ніяк, просто з один Смрадня виходило до сотні порцій желе, яке коштувало ДУЖЕ дорого. Будь-яка Таверна з радістю скуповувала шматки цих тварин.
Але те було не просте полювання. Спершу, потрібно було вистежити тварину, потім набратися сміливості й під покривом ночі проникнути в її обитель. І от ту-те починається саме складне. Усі ми знаємо приказку: “Покажи мені свої випорожнення і я скажу, що ти їв…” Уся сіль у тому, що відходи Смрадня вже боляче походять на їхнього хазяїна… вірніше колишнього хазяїна… Смрадни й таккте дуже схожі на купу… у загальному на купу… А будь-який навіть найдужчий лицар міг віднести в мішку (обов’язково в мішку, ця тварина росте на сонце) не більш половини однієї особини, ну максимум одну маленьку… І от отут і починається лотерея… Чимало лицарів було осміяно Трактирником…
Ви тільки уявіть собі, як лицар у сяючій збруї тягне на собі мішок із гноєм ( на жаль Смрадни й пахнуть відповідно) і терзається сумнівами, що ж він несе… А вже нашште Трактирник спец по … випорожненням…
Розваги
“Дубова голова”
(прадавня орочья гра)
Трактирник підводить вас до стола за яким проводять орочьи гри, і ви бачите величезний череп цвяхом прибитий до стільниці. Прочитавши здивування на вашій особі хазяїн таверни починає своя розповідь…
“Скільки я себе пам’ятаю існує ця гра. Два орка сідають друг проти друга й викладають на стіл усе своє добро. Потім кожний берет у руки по дрюкові й, вони починають по черзі бити один одного по голові. Програє той, хто першим валиться без почуттів, а переможець забирає весь куш”. Трактирник розплився в посмішці: “Якщо переможця ні, те куш забираю я. До речі, якщо хтось б’є поза своєю чергою, то він пропускає два ходи. Але не дивлячись на такі строгі правила деякі умудряються шахраювати й проносять кийка зі цвяхами.”
Примітка: Останнім часом ця гра стала популярною не тільки серед орков, але й серед інших рас і народів Фаэруна.
Забава “Іменинник”
(стародавня трактирна забава)
Люди часто запитують, чому в ельфів такі довгі вуха. І лише деякі знають, що таверни мають до цього безпосереднє відношення!..
Як відомо ельфи люблять відзначати свої Дні Народження в гучних кампаніях, а де знайти величезну купу народу, як не на постоялому дворі. І ельфи рік у рік приходять святкувати свої ювілеї саме туди. Буває таке, що й дня не обходиться без пиятики на честь того або іншого ельфа!
З роками в таверні зложилася весела забава – смикати іменинника за вуха.
Особливо відвідувачі люблять відзначати Дні Народження ельфівждовгожителів ( до речі, якщо такого не перебуває, то молодих ельфів поздоровляють заздалегідь)…
Гра “У руки…”
Ви вказуєте пальцем на те місце в списку, де написане: Гра “У руки…”, і трактирник дивиться на вас, як на божевільного. Посміхнувшись, він простягає вам трохи прекрасно заточених гномьих кинджалів. У ваших очах виникає питання. “Ти жодного разу не відіграв у Руки?” – здивовано вопрошает трактирник і пускається в роз’яснення.
“Наскільки я пам’ятаю, історія цієї гри йде далеко вглиб століть, до гномьим “Ножичкам”. Ну ви ж знаєте, це коли потрібно якнайшвидше тикати ножичком повз розпластану долоню. Дык от, в орков ніколи не виходило тикати ножем повз. так і зародилася горезвісна “гра в Руки”. Четверо гравців сідають друг проти друга, викладають гроші, беруть кожний по шість кинджалів і кладуть долоні на стіл, а потім по черзі крутять пляшку й тому на кого вона вкаже, що крутить устромляє в долоню ніж.
Перемагає той, у кого хоча б одна рука залишається вільної, він-те й забирає весь куш. йому потрібно швидко схопити всі гроші, обчистити кишені суперників, сперти їхню зброю й утекти, але це ще не виходить, що прицвяховані до стола супротивники не можуть його кусати, пинать, штовхати й крити матом.”