У мене війна з мухами – атакують, зарази! Їм у будинку то тепліше (це коли на вулиці дощ і холодно), то прохолодніше (в саму спеку, якої – на жаль! – Якось поменшало), от і летять в прочинені вікна, закривати які влітку – просто блюзнірство.
І добре б ховалися десь по щілинах на кухні, але ці звірі крилаті чомусь воліють сідати прямо на мене. Мало того, що вони своїми дрібними лоскочуть і вельми, як говорилося в радянський поліклінічних брошурах, нечистими лапками топчуться по шкірі, так адже ж ще й дзижчать настирливо перед приземленням!
Гади!
Ходжу по хаті з кухонним рушником і веду бойові дію – теж зарядка зранку, але я б віддала перевагу класичну. На дали ж! Пішла в далеку кімнату робити плавну розтяжку шиї – тут же прилетіла одна тварь і стала дзижчати, прицілюючись. Мабуть, швидкість нахилів моєї голови її влаштувала – і вона примостилася на плечі. Убити не вдалося.
Накрилася пледом з головою і відкопала в мережі красиву картинку:
Мертві мухи. Автор
konevin.
Піду я в спортзал, сподіваюся, у них мух немає.